ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17076/25
провадження № 2/753/3142/26
У Х В А Л А
про самовідвід
"10" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суд м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали цивільної справи № 753/17076/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
До суду 27.05.2026 позивачем подано заяву про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва Котвицького В.Л. від розгляду вказаної справи. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що головуючий суддя вже здійснював розгляд справи № 753/10400/25 за участі позивача, у межах якої на думку позивача, не були повною мірою враховані істотні обставини, що стосуються матеріального забезпечення та інтересів повнолітньої дитини, що вплинуло на оцінку предмету спору, а також не був вчасно виготовлений та наданий позивачеві у розумний строк повний текст рішення суду. В подальших провадженнях між тими сторонами спостерігалося повторне надходження справ до того ж самого судді, що викликає обґрунтовані сумніви щодо дотримання принципу випадкового автоматизованого розподілу справ. У даному провадженні було призначено п`ять судових засідань у період з 25.11.2025 по 27.05.2026, однак розгляд справи по суті фактично не відбувся, а процесуальні рішення, спрямовані на вирішення спору по суті, не ухвалювалися. Позивачем подавалися скарги щодо процесуальних дій суду, а також звернення до Вищої ради правосуддя. Після вступу у справу представника позивача - адвоката Корзаченка В.М. до суду була подана мирова угода від 06.12.2025, однак справа продовжила свій рух без фактичного процесуального завершення. З метою усунення будь-яких сумнівів щодо об`єктивності та забезпечення максимальної процесуальної чистоти розгляду справи позивач вважає за необхідне заявити відвід судді Котвицькому В.Л.
Ухвалою суду від 27.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Котвицького В.Л. від розгляду цивільної справи № 753/17076/25.
До суду 22.06.2026 позивачем подано повторну заяву про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва Котвицького В.Л. від розгляду вказаної справи. Свою заяву позивач обґрунтовує системною відсутністю процесуальних актів, а саме: у матеріалах справи відсутні або неналежно оформлені ключові процесуальні дії, зокрема, щодо відкладення засідання 25.11.2025, результатів засідань 22.01.2026, 24.03.2026, 28.04.2026, 27.05.2026, а також процесуальної фіксації переходу між стадіями провадження. Зазначені обставини свідчать про дефект процесуальної форми, що прямо підриває принцип правової визначеності. Крім того, позивач вказує на порушення цілісності матеріалів справи, що в сукупності факторів ставить під сумнів дотримання стандарту процесуальної визначеності та належного формування судової справи. Зазначає на попереднє судове провадження у справі № 753/10400/25 за участі позивача, яке перебувало на розгляді головуючого судді, в якому існувала необхідність глибшої перевірки доказів, витребування додаткових відомостей, оцінки документів, що нібито походили від державних органів, у зв`язку з чим це формує об`єктивний ризик перенесення попередньої процесуальної оцінки. Також посилається на свої скарги на процесуальні дії суду до Вищої ради правосуддя, за яким відкрито процедуру перевірки. Загалом наведені позивачем обставини вказують не на окремі процесуальні недоліки, а на системне порушення процесуальної архітектури провадження, деформацію стандарту судової передбачуваності та об`єктивний дефіцит довіри до нейтральності процесуального керівництва справо, що є підставою для відводу головуючого судді.
Ухвалою суду від 23.06.2026 заяву відповідача про відвід судді Котвицького В.Л. було визнано необґрунтованою, справу передано до цивільної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва з метою визначення судді для розгляду питання про відвід, відповідно до ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою суду від 26.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Котвицького В.Л. від розгляду цивільної справи № 753/17076/25.
До суду 25.06.2026 позивачем подано третю заяву про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва Котвицького В.Л. від розгляду вказаної справи. Свою заяву позивач обґрунтовує сукупною, повторюваною та системною моделю процесуальної поведінки та судових дій, яка об`єктивно викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості суду. Зазначена сукупність проявляється у повторюваному характері процесуальних порушень, зокрема: систематичному невідображенні або неповному відображенні поданих заяв та клопотань у судових актах; відсутності належної процесуальної фіксації окремих судових засідань та процесуальних дій; фактичному допуску до участі у справі осіб із неперевіреним або оспорюваним процесуальним статусом; ігноруванні поданих заявником клопотань без належного мотивованого процесуального реагування; наявності розбіжностей між фактичними матеріалами справами, процесуальними діями та змістом ухвал суду; повторюваному характері процесуальної невизначеності щодо складу учасників справи.
Ухвалою суду від 03.07.2026 заяву відповідача про відвід судді Котвицького В.Л. було визнано необґрунтованою, справу передано до цивільної канцелярії Дарницького районного суду м. Києва з метою визначення судді для розгляду питання про відвід, відповідно до ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою суду від 07.07.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Котвицького В.Л. від розгляду цивільної справи № 753/17076/25.
Вивчивши матеріали справи № 753/17076/25, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду цієї справи з таких мотивів.
Відвід судді є невід`ємним елементом та мірою реалізації завдань справедливого судочинства. Адже безсторонній та неупереджений розгляд і вирішення судової справи є одним із головних обов`язків кожного судді, а також складова частина присяги судді, порушенням якої визнається, зокрема, вчинення суддею дій, що можуть викликати сумнів у його неупередженості та підірвати довіру до судової влади в цілому з боку громадськості.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.05.2007 у справі «Бочан проти України» (заява № 7577/02) вказав, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
Стосовно суб`єктивного критерію - особиста неупередженість судді презюмується, поки не доведено іншого.
Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судді. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Позивачем тричі заявлялися головуючому судді відводи від розгляду справи № 753/13758/23.
У зв`язку з чим, вважаю, що відповідна поведінка відповідача свідчить про те, що у нього виникли сумніви та побоювання щодо об`єктивності та безсторонності розгляду справи цим складом суду.
Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав вважати, що я маю особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть існувати об`єктивно виправдані побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді.
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (Рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
Частиною 1 ст. 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші, ніж перелічені у п. 1-4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
З метою дотримання балансу інтересів між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів сторін на досягнення яких буде спрямоване судове рішення по справі, а також для унеможливлення обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду даної справи та відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України вважаю за необхідне заявити самовідвід.
Тому, беручи до уваги наявність у позивача сумнівів у безсторонності суду, які не є явно безпідставними і ґрунтуються на вказаних вище фактах, вважаю, що з метою недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду під час розгляду цієї справи, заявлений самовідвід є обґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 258-261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи № 753/17076/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Цивільну справу № 753/17076/25 передати до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ Дарницького районного суду м. Києва для проведення повторного розподілу в автоматизованому режимі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Л.Котвицький