ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17076/25
провадження № 2/753/3142/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Котенко Р. В., за участі секретаря судового засідання Бойко К. В., представника відповідача адвоката Кучерявої Т. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивліьна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
28.07.2026 Дарницьким районним судом м. Києва у складі судді Котенко Р. В. була постановлена ухвала про прийняття справи до провадження.
14.09.2026 позивачем через канцелярію суду була подана заява, якою позивач просить змінити склад учасників справи, а також змінити предмет і підстави позову.
Так, зокрема, щодо зміни складу учасників справи, позивач ОСОБА_1 вказує, що позивачами у справі виступатимуть вона та ОСОБА_2 , відповідачами необхідно залучити адвокатів Кучеряву Т. П. та Корзаченка В. М., з яких просить стягнути шкоду у розмірі 130 000,00 грн - з ОСОБА_3 , 200 000,00 грн - з ОСОБА_4 та 3 353,40 грн - судового збору. При цьому підставою позовних вимог позивач вказує спричинення адвокатами Кучерявою Т. П. та ОСОБА_4 шкоди шляхом входження вказаних осіб у довіру позивачів, використання ними персональних даних, вчинення дій від імені позивачів, можливого передання інформації третім особам, у тому числі особам, які можуть діяти на користь ворога, а також можливх узгоджених дій проти позивачів.
У підготовче засідання 14.09.2026 з`явилась представник відповідача адвокат Кучерява Т. В.
Позивач у підготовче засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. У заяві про залишення позову без розгляду від 10.07.2026, що наявна у матеріалах справи, а також у заяві про зміну предмету позову просила здійснювати розгляд за її відсутності.
У підготовчому засіданні представник відповідача адвокат Кучерява Т. В. зауважила, що вказану заяву ОСОБА_1 вона не отримувала. Щодо викладених у заяві обставин пояснила, що уклала договір з ОСОБА_2 на надання йому правничої допомоги у цій справі та діяла як його представник відповідно до вимог чинного законодавства. Підстави висунутих ОСОБА_1 вимог до неї та до адвоката Корзаченка В. М. їй незрозумілі. Вирішення питання прийняття цієї заяви до розгляду поклала на розсуд суду. Додатково представник відповідача вказала, що мирова угода, яка була подана ОСОБА_1 раніше у цій справі, Малішевським А. І. не підписувалась. Станом на сьогодні відповідач відшкодував позивачці матеріальні збитки, спричинені належному позивачці транспортному засобу внаслідок ДТП, автомобіль вже відремонтований і позивач має змогу ним користуватись.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Частинами 1, 2 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц, у разі надходження до суду заяви про зміну підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 315 331,64 грн та моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн.
Піставами позову є ті обставини, що відповідач, керуючи належним позивачу на праві власності автомобілем марки AUDI, державний номерний знак НОМЕР_1 , вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого вказаний автомобіль отримав пошкодження, чим, відповідно, позивачу була спричинена матеріальна шкода у розмірі вартості ремонту автомобіля. Крім того, вказаною обставиною та викликаними нею незручностями позивачу була завдана і моральна шкода.
Відповідно до заяви від 14.09.2026 про зміну предмету позову, предметом позову є стягнення з нових відповідачів шкоди, у тому числі моральної, а саме з відповідача ОСОБА_3 - у розмірі 130 000,00 грн, з ОСОБА_4 у розмірі 200 000,00 грн.
При цьому, як підставу таких вимог позивач зазначає спричинення адвокатами Кучерявою Т. П. та ОСОБА_4 шкоди шляхом входження вказаних осіб у довіру позивача, використання ними персональних даних, вчинення дій від її імені, можливого передання інформації третім особам, у тому числі особам, які можуть діяти на користь ворога, а також можливх узгоджених дій проти позивачів.
Крім того, позивач вказує, що ОСОБА_2 , який є відповідачем у цій справі за первісним позовом, після прийняття заяви про зміну предмета позову до розгляду, набуває статус співпозивача.
Отже, як вбачається з позовної заяви та заяви про зміну предмету позову, вони містять різний склад учасників, різні позовні вимоги, які обгрунтовуються абсолютно іншими обставинами і, відповідно, спір має вирішуватись на інших правових підставах.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що заява позивача ОСОБА_1 від 14.09.2026 за своєю суттю є новим позовом, адже вона містить не тільки новий предмет, й нові підстави позову, а й інший склад учасників справи.
З огляду на те, що одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається, підстави для прийняття цієї заяви до розгляду відсутні та вона підлягає поверненню позивачу.
Також, Цивільний процесуальний кодекс України не передбачає можливість залучення співпозивача у справі за клопотанням позивача.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Як встановлено судом, додатки до заяви позивача від 14.09.2026 не містять доказів її направлення стороні відповідача, що є окремою та самостійною підставою для повернення такої заяви позивачці.
Суд також зауважує, що матеріали справи містять заяву позивача від 10.07.2026 про залишення позову без розгляду.
Водночас, подання позивачкою заяви про зміну предмету позову може свідчити про бажання позивача продовжувати розгляд справи.
Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі № 826/19197/16 вказав, що "наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову."
Отже, з метою з`ясування остаточної позиції та намірів позивача щодо поданої 10.07.2026 заяви про залишення позову без розгляду, суд вважає за необхідне отримати від позивачки з цього приводу пояснення, для чого визнає її участь у підготовочому засіданні обов`язковою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 258-261, 353 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про заміну сторін та зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити та повернути її позивачу.
Відкласти розгляд справи та призначити підготовче засідання на 28 вересня 2026 року на 09.00 год.
Явку позивача ОСОБА_1 у підготовче засідання 28 вересня 2026 року о 09.00 год. визнати обов`язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду в частині повернення заяви про заміну сторін та зміну предмета позову може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала складена 23.09.2026.
Суддя Р. В. Котенко