ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 643/12418/15-ц Номер провадження 22-ц/814/2757/26 Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дряниця Ю.В.,
суддів Лобов О.А., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Шевченківського районного суду м.Полтави від 08 квітня 2026 року, постановлену суддею Блажко І.О.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця; заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; державний виконавець Меженський Віктор Валентинович,
в с т а н о в и в:
07.04.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця у якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Салтівського ВДВС у м.Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у межах виконавчого провадження №76296006 та зобов`язати невідкладно фактично належним чином в повному обсязі виконати рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26.10.2023 у справі №643/12418/15-ц.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що із 17.10.2024 у провадженні Салтівського ВДВС у м.Харкові перебуває ВП №76296006 з примусового виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26.10.2023 у справі №643/12418/15-ц. Вжиті в межах виконавчого провадження №76296006 заходи скаржник вважає недієвими та формальними, оскільки усупереч приписам Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, а саме: не здійснив накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника; не здійснив вихід за адресою місця реєстрації (проживання) боржника задля опису, арешту та примусової реалізації його рухомого майна; не оголосив розшук майна боржника; не звертався в суд із клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон; не наклав штраф на боржника за невиконання судового рішення без поважних причин та не звертався до органів досудового розслідування із заявою про невиконання боржником рішення суду. Таке невиконання службових обов`язків та тривала бездіяльність державного виконавця, серед іншого, спричинила збитки, недоотримання доходів та нанесла матеріальну шкоду скаржнику, порушивши конвенційне право останнього на справедливий суд.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Полтави від 08.04.2026 скаргу ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця Салтівського ВДВС у м.Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Меженського В.В. - повернуто без розгляду.
При постановленні ухвали районний суд керувався положеннями частини четвертої статті 183 ЦПК України.
Не погодившись із указаною ухвалою ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Розгляд справи просить проводити за його відсутності.
Вважає надмірним формалізмом вимоги районного суду щодо залучення до участі всіх осіб, які приймали участь при винесенні рішення у справі №643/12418/15- та просить урахувати його, скаржника, похилий вік та стан здоров`я, який погіршився через перенесений ним Covid-19 та оперативне втручання.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29.04.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 05.05.2026.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.04.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на неправомірну бездіяльність державного виконавця, у якій просив:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Салтівського ВДВС у м.Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №76296006 за виконавчим листом №643/12418/15-ц, виданим 26.07.2024 Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 грн, щодо невиконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26.10.2023 у справі №643/12418/15-ц;
- зобов`язати державного виконавця Салтівського ВДВС у м.Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №76296006 за виконавчим листом №643/12418/15-ц, виданим 26.07.2024 Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454,00 грн, невідкладно фактично належним чином у повному обсязі виконати рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26.10.2023 у справі №643/12418/15-ц./а.с.66-73/
Повертаючи скаргу без розгляду, районний суд виходив із того, що остання не відповідає приписам частини першої статті 183 ЦПК України, а тому за правилами частини четвертої наведеної норми підлягає поверненню особі, яка її подала.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального законодавства, виходячи з наступного
Статтею 183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, недотримання яких є підставою для повернення її заявнику без розгляду в порядку частини четвертої наведеної норми.
Між тим, поза увагою районного суду залишився той факт положення статті 183 §2 «Заяви з процесуальних питань» глави 1 Розділу III «Позовне провадження» ЦПК України регулюються загальні вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, які подаються виключно з процесуальних питань при розгляді справ позовного провадження. Разом із тим, указана процесуальна норма не стосуються та не регулює питання подачі саме скарги на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.
Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, зокрема, сформованій у справах №569/13160/20 від 17.02.2021, №766/17333/20-ц від 10.03.2021, яка за правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковою для врахування.
Відтак, спірні процесуальні правовідносини регулюються розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ та передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
За змістом статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
При цьому вимоги до змісту скарги чітко регламентовані частиною третьою статті 448 ЦПК України, за змістом якої скарга повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Згідно із частиною п`ятою статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Із урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення скарги ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця на підставі частини четвертої статті 183 ЦПК України.
Оскільки суд першої інстанції помилково не застосував до спірних правовідносин вимоги статті 448 ЦПК України, доводи апеляційної скарги щодо відповідність поданої ним скарги положенням ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження», колегією суддів не оцінюються.
Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції - скасуванню, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Полтави від 08 квітня 2026 року - скасувати, а справу направили до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.В. Дряниця
Судді О.А. Лобов
О.В. Чумак