Справа № 201/7945/25
Провадження № 2/201/628/2026
УХВАЛА
17 вересня 2026 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
з секретарем судового засідання Мурадовою С.М.
за участі:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву відповідача ОСОБА_2 про відвід головуючому у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває дана цивільна справа за вказаним позовом.
17 вересня 2026 року відповідачем ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подано заяву про відвід головуючому у справі, оскільки провадження у справі було відкрито за позовом який не відповідає вимогам ЦПК, що є доказом упередженості суду та викликає сумніви у неупередженості судді. Окрім того зазначив що існує ряд інших обставин що викликають сумнів у неупередженості чи об`єктивності головуючої, а саме наявність тривалого конфлікту батька судді з представником відповідача ОСОБА_4 ..
В судовому засіданні позивач просив відмовити в задоволенні заяви про відвід головуючому у справі, оскільки відповідачі навмисно затягують розгляд справи.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися , про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Порядок вирішення заяви про відвід унормовано ст. 36-41 ЦПК України.
Статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Зокрема, згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлено публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною 3 ст. 40 ЦПК України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.
На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.
Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.
Таким чином, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, заявником не наведені прямо передбачені законом обставини для відводу головуючого, які відповідно до приписів статті 36 ЦПК України виключають участь судді у розгляді справи, окрім того незгода сторони з процесуальним рішенням судді не може бути підставою для відводу.
Як убачається зі змісту заяви про відвід судді, дана заява зводиться до незгоди з процесуальним рішенням судді про відкриття провадження у справі та тривалого конфлікту батька головуючої з Кіселем Ю.І., якого відповідач вважає своїм представником в даній справі, яким останній не є так як відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 60 ЦПК України представником в суді може бути адвокат або законний представник, а інші особи можуть бути представниками лише у справах, що виникають з трудових відносин та у малозначних справах
На переконання суду, будь-яких об`єктивних обставин, які б могли свідчити про упередженість чи необ`єктивність судді під час розгляду справи або виключають участь у розгляді справи у заяві про відвід відповідач не навів.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про відвід судді Демидовій С.О.
Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, 260, ЦПК України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Відвід, заявлений відповідачем ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17 вересня 2026 року
Суддя С.О. Демидова