Справа № 201/7945/25
Провадження 2/201/628/2026
УХВАЛА
про закриття провадження
06 жовтня 2026 року місто Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Мурадовою С.М.
за участі:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі клопотання відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,-
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.
17 вересня 2026 року відповідачем подано клопотання про закриття провадження у зв`язку з тим, що Верховний Суд звільнив ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.122 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрив кримінальне провадження відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
При цьому Верховний Суд окремо зазначив, що цивільний позов потерпілого у кримінальному провадженні залишається без розгляду, оскільки після закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності вирішення цивільного позову по суті в межах кримінального провадження є неможливим.
Таким чином, скасований вирок Жовтневого районного суду від 08лютого 2024 року не може використовуватися як чинне судове рішення, яким встановлено цивільний обов`язок Елькіних сплатити Беркуту 400 000 грн.
Обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, стосуються подій, які, за його власними твердженнями, відбулися у червні 2016 року.
Отже, твердження про те, що право на звернення до суду виникло лише після постановлення Верховним Судом 21 травня 2025 року, не відповідає фактичній хронології справи.
Верховний Суд у постанові від 21 травня 2025 року не встановив, що право Беркута на необмежене в часі пред`явлення цивільних вимог виникло або поновилося у 2025 році. Навпаки, Верховний Суд лише констатував процесуальну можливість заявити вимоги в порядку цивільного судочинства після закриття кримінального провадження.
Це не є висновком про дотримання позовної давності та не звільняє позивача від необхідності довести дотримання відповідного строку. Тому питання позовної давності має бути вирішене судом окремо щодо кожної заявленої вимоги.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, від відповідача ОСОБА_2 21 вересня 2026 року надійшла заява, в якій останній просив вважати що усі заяви та клопотання відповідач підтримує за його участі або без його участі.
06 жовтня 2026 року в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримав клопотання про закриття провадження у справі.
Позивач в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Підставою позову є це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК) і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування (п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК).
Підстави позову не можна ототожнювати тільки з нормами права, на які посилається позивач.
Поняття «аналогічні» вимоги і підстави позову не можна ототожнювати з поняттям «однакові» вимоги і підстави позову (постанова Верховного Суду від 25.04.2019р. у справі № 2540/406/19).
Верховний Суд у постанові від 22.05.2019р. у справі № 640/7778/18 (провадження № 61-48585св18) зазначив, що закриття провадження, у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально- правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова, вимога, позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
У постанові Верховного Суду від 19.05.2021р. у справі № 161/8523/18 зазначається, що вказана підстава для закриття провадження у справі (ч.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України) спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
Аналогічний за змістом висновок зазначений Великою Палатою Верховного Суду постанові від 20.06.2018р. у справі № 761/7978/15-ц.
З аналізу постанови Верховного Суду від 21 травня 2025 року по справі №653/3368/18 вбачається, що судом цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 залишено без розгляду, оскільки суд касаційної інстанції закрив кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків давності, а згідно ст. 129 КПК, за якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише в разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, цивільний позов залишається без розгляду у разі закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Суд звертає увагу, що Верховний Суд роз`яснив, що у такому випадку позивач вправі заявити свої вимоги в порядку цивільного судочинства. Крім того, з урахуванням наведених доказів суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК.
З огляду на роз`яснення Верховного Суду в постанові від 21 травня 2025 року по справі №653/3368/18, а також на те, що питання, які були викладені в цивільному позові так і не були вирішені судом, суд приходить до висновку про необхідність залишення клопотання відповідача без задоволення
На підставі викладеного, керуючись п 2 ч. 1 ст. 255, ст. 260 ЦПК України , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання відповідача про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я залишити без задоволення.
Повний текст ухвали складено 06 жовтня 2026 року
Суддя С.О. Демидова