УХВАЛА
07 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 201/7945/25
провадження № 61-368вп26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Соборного районного суду міста Дніпра перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я.
17 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України, Соборного районного суду міста Дніпра, Держава України в особі судді Демидової С. О., Держава України в особі судді Дніпровського апеляційного суду, третя особа Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про компенсацію моральної шкоди.
Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 17 вересня 2026 року Соборного районного суду міста Дніпра відмовлено в прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 про компенсацію моральної шкоди. Роз`яснено ОСОБА_1 право звернутися до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2026 року витребувано з Соборного районного суду міста Дніпра виділені матеріали цивільної справи № 201/7945/25.
05 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності справи за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України, Соборного районного суду міста Дніпра, Держава України в особі судді Демидової С. О., Держава України в особі судді Дніпровського апеляційного суду, третя особа Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про компенсацію моральної шкоди, з огляду на те, що учасником у цій справі є суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С. О. та суддя Дніпровського апеляційного суду.
Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 26 ЦПК України підсудність справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Відповідно до частини шостої статті 31 ЦПК України справа, у якій однією зі сторін є суд, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, або суддя цього суду, не пізніше п`яти днів із дня надходження позовної заяви передається на підставі розпорядження голови суду до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Аналіз статей 26, 31 ЦПК України свідчить, що у випадку передбаченому частиною першою статті 26 ЦПК України справа до Верховного Суду для визначення підсудності передається апеляційним судом у порядку, визначеному частиною шостою статті 31 ЦПК України.
Натомість, із заявою про визначення підсудності справи звернувся сам апелянт, в наданих матеріалах відсутнє розпорядження голови Дніпровського апеляційного суду передбачене частиною шостою статті 31 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності справи не підлягає розгляду Верховним Судом та підлягає поверненню заявнику.
Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали
До заяви про визначення підсудності справи ОСОБА_1 додав заяву про постановлення окремої ухвали, в якій просив Верховний Суд постановити окрему ухвалу щодо встановлених обставин невиконання або неналежного виконання судом першої інстанції ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24 вересня 2026 року про витребування матеріалів справи.
Суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу (стаття 420 ЦПК України).
У частині десятій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
Оскільки заява ОСОБА_1 про визначення підсудності справи не підлягає розгляду Верховним Судом та підлягає поверненню заявнику, так само підлягає поверненню й клопотання про постановлення окремої ухвали.
Керуючись статтями 26, 31, 262 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності справи № 201/7945/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню
не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков