ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
(про залишення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності без задоволення)
28 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/13911/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнати протиправними дії,
встановив:
31.08.2026 до суду надійшла повторно заява позивачки подана в порядку ст.383 КАС України, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення з 01.03.2025 індексації її пенсії з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а саме: "здійснити ОСОБА_1 індексацію (перерахунок) пенсії: з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11 (за 2020 рік), 1,11 (за 2021 рік), 1,14 (за 2022 рік), 1,197 (за 2023 рік), 1,0796 (за 2024 рік) та провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2025 та з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115 (за 2025 рік) провести перерахунок з 01.03.2025".
10.09.2026 від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшли до суду заперечення, в яких просить відмовити у задоволенні такої заяви. Зауважує, що при всебічному, повному і об`єктивному розгляді матеріалів пенсійної справи виявлено, що ОСОБА_1 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а саме: в розмірі 1,17 відповідно до пункту 2 постанови № 124, в розмірі 1,11 відповідно до пункту 2 постанови № 251, в розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови № 127, в розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови № 118, в розмірі 1,197, відповідно до пункту 1 постанови № 168, в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови № 185, в розмірі 1,115 відповідно до постанови № 209. Разом з тим посилається, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень є виконавче провадження, а тому заявниця не позбавлена можливості звернутися за виконанням рішення у порядку Закону України "Про виконавче провадження". Крім того звертає увагу на строк звернення до суду із даною заявою.
11.09.2026 від позивачки надійшла до суду відповідь на заперечення, в якій просить їх відхилити, як безпідставні та необгрунтовані. Зауважує, що можливість звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України не залежить від стану виконавчого провадження в органах ДВС і застосовується саме у випадках, коли суб`єкт владних повноважень вчиняє протиправні дії або бездіяльність під виглядом "виконання рішення суду". Крім того звертає увагу на дотримання вимог ст.383 КАС України, зокрема строку звернення із даною заявою.
Керуючись приписами ч.5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Суд ознайомившись зі змістом заяви та поданими на підтвердження у ній доводами, вирішуючи заяву по суті зважає на наступне.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Згідно з ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частина 2 статті 383 КАС України визначає, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є винятковим заходом, до якого позивачка може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 сформовано висновок про те, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли заявник не використав можливості виконання рішення суду на підставі Закону України "Про виконавче провадження", є передчасним.
У той час, відомості про те, що позивачка вичерпала всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду матеріали справи не містяться, що свідчить про передчасність поданої заяви.
Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.
Вказаний висновок застосований Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі №420/10177/21.
Отже, крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з заявою в порядку ст.383 КАС України, однак перед тим як подати таку заяву, стягувачка має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2025 у справі № 340/5977/22.
Одночасно слід вказати, що за змістом заяви поданої у порядку ст.383 КАС України, позивачка не погоджується із здійсненим перерахунком на виконання рішення суду ухваленого у даній справі, що свідчить лише про наявність нового спору, який не підлягав розгляду у мажах даної справи, а не про наявність підстав для задоволення заяви, яка підлягає розгляду.
Таким чином, подану в даній справі заяву в порядку статті 383 КАС України слід залишити без задоволення.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до ч. 1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями пункту 1 частини 2 статті 45 КАС України встановлено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Керуючись статтями 243, 248, 383 КАС України, суд,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.01.26 в адміністративній справі № 240/13911/25 за її позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнати протиправними дії, залишено без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Єфіменко