Ухвала № 141262227 у справі № 904/2777/26 від 06.11.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

06.11.2026 м.Дніпро Справа № 904/2777/26

Суддя Центрального апеляційного господарського суду Дармін М.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів (вх.№14633/26 від 02.11.2026) у складі: головуючого судді Суховарова А.В., суддів Мартинюка С.В. та Фещенко Ю.В. від розгляду справи № 904/2777/26 в апеляційному провадженні за скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 (суддя Євстигнеєва Н.М., повний текст рішення складено 17.08.2026) у справі №904/2777/26

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до ОСОБА_2 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 18 355,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 у справі № 904/2777/26 позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до ОСОБА_2 про стягнення 18 355,01грн. задоволено частково, а саме:

- стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (ідентифікаційний код 00130850; вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014) основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 15 485,10 грн. (п`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 10коп.), плату за абонентське обслуговування у розмірі 91,74 грн. (дев`яносто одна гривня 74коп.), 3% річних у розмірі 556,84 грн. (п`ятсот п`ятдесят шість гривень 84коп.), втрати від інфляції у розмірі 1 542,44 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок дві гривні 44коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 256,08 грн. (три тисячі двісті п`ятдесят шість гривень 08коп.);

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 у справі № 904/2777/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" відмовити повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Суховарова А.В. (доповідач), судді Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2026 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області cправу № 904/2777/26; відкладено розгляд питання щодо руху апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 у справі № 904/2777/26 до надходження справи № 904/2777/26 до Центрального апеляційного господарського суду.

11.09.2026 справа № 904/2777/26 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 у справі № 904/2777/26; апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 у справі № 904/2777/26 залишено без руху; апелянту надано строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня отримання ухвали надати докази сплати судового збору у розмірі 3 993,60 грн.

23.09.2026 ОСОБА_2 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів на сплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 у справі № 904/2777/26; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

02.11.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява вх.№14633/26 про забезпечення відводу колегії суддів

Ухвалою Центрального апеляційного гсоподарського суду від 04.11.2026 визнано необґрунтованим відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Суховарова А.В. (доповідач), суддів: Фещенко Ю.В., Мартинюка С.В. у справі № 904/2777/26, заявлений ОСОБА_2 . Передано заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Суховарова А.В. (доповідач), суддів Фещенко Ю.В., Мартинюка С.В. від розгляду справи № 904/2777/26 на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2026 вирішення питання про відвід суддів у даній справі передано на розгляд судді Дарміну М.О.

Суд констатує, що за змістом заяви про відвід в якості підстави для відводу колегії суддів Суховарова А.В., Мартинюка С.В., Фещенко Ю.В. заявником наведено наступне: "...1) Щодо обов`язку приєднання будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. У справі «Мантованеллі проти Франції»(Mantovanelli v. France), заява № 21497/93, рішення від 18 березня 1997 р., параграфи №№33-34) ЄСПЛ вказує: «... Суттєво те, щоб сторони могли належним чином брати участь у провадженні перед «судовим органом»(див., mutatismutandis, рішення по справі «Кєроярві проти Фінляндії»(Кеrojа?rvi. Finland) від 19 липня 1995 р., серія A № 322, с.16, п.42, прикінцева частина). Більш того, Конвенція не встановлює норми про докази як такі. Відтак, Суд не може, в принципі, виключати, що докази, отримані з порушеннями національного законодавства, можуть бути прийняті до розгляду. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи...».

2. Протиправно вказано Мариною Швець:

«...Справа № 212/13697/26

1-кс/212/975/26...

...Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Швець М. В., за участі секретаря судових засідань Горб В. С., скаржника ОСОБА_1 , заявника Бакун В. О., розглянувши...

...З Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що справа № 904/2777/26 розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області у спрощеному провадженні без виклику сторін. Разом з тим відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 (особа з юридичною освітою) були активними під час розгляду справи: заявляли багато клопотань (зокрема, про розгляд справи у загальному позовному провадженні; огляд доказів на місці (а саме - приміщення відповідача); допит свідків; призначення судово-бухгалтерської експертизи (на розгляд якої поставити питання: на яку суму, підтверджену оригіналами первинних бухгалтерських документів у період часу з 01.11.2024 по 25.02.2025 включно поставлено теплову енергію, надано послугу з абонентського обслуговування відповідачу позивачем?); теплотехнічної експертизи (на вирішення якої поставити питання: на яку суму, підтверджену оригіналами первинних бухгалтерських документів у період часу з 01.11.2024 по 25.02.2025 включно поставлено теплову енергію, надано послугу з абонентського обслуговування відповідачу позивачем?), а також подали зустрічний позов. Заперечення відповідача ОСОБА_2 проти позову ґрунтувалися на відсутності договірних відносин між сторонами та відсутності централізованого опалення. Отже, у господарській справі відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не заявили про «несправжність» підпису ОСОБА_2 на акті передачі-прийняття теплової енергії № 25483 від 31.01.2025; не заявили також про необхідність розгляду справи з викликом сторін у зв`язку з цим; не заявляли клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Разом з тим у ситуації, що склалася, цивільно-правовий інструментарій дозволяє захистити порушені права та інтереси заявника.

У зв`язку з цим слідчий суддя вбачає, що поведінка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є непослідовною, суперечливою, а звернення до поліції із заявою від 23.08.2026 про злочин має ознаки зловживання правом на судовий захист. ...».

3. В нашому випадку по даній справі вже заявлено як про протиправність розгляду даної справи без виклику сторін, так і про призначення експертиз, у тому числі почеркознавчої(заяви від 18.10.2026 року, 12.10.2026 року), що ігнорується колегією суддів без жодного процесуального рішення та вказує на її упередженість. Упереджена колегія суддів підлягає безумовному відводу.

Вимагаю забезпечити відвід даної колегії суддів....".

Оцінюючи доводи заявника щодо посилання на практику Європейського суду з прав людини у справі «Мантованеллі проти Франції» (Mantovanelli v. France), суд зазначає, що наведене заявником положення стосується загальних процесуальних гарантій справедливого судового розгляду та можливості сторін брати участь у дослідженні доказів. Водночас саме по собі посилання на відповідну практику Європейського суду з прав людини не свідчить про наявність будь-якої упередженості чи особистої заінтересованості колегії суддів у результатах розгляду цієї справи.

В свою чергу, наведені заявником обставини щодо змісту ухвали слідчого судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 212/13697/26 стосуються процесуального рішення, ухваленого іншим суддею в межах іншого провадження, та містять оцінку обставин, які досліджувалися в його межах.

Відповідно до частин 1, 2 статті 24 Конституції України громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано має здійснювати правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізації цих гарантій слугує запровадження в національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду. Такими є, зокрема, встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді в розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу, а саме: 1) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі; 2) суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній рішення; 3) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції; 4) суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції; 5) суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; 6) суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

В силу положень ч. ч. 2, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, визначених у ст. ст. 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України»» від 15.07.2010).

При цьому, щодо суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, доки не надано доказів протилежного. Водночас при застосуванні об`єктивного критерію необхідно з`ясувати, чи існують, незалежно від особистої поведінки судді, встановлені факти, які могли б викликати у стороннього спостерігача об`єктивно виправдані сумніви щодо безсторонності суду. При цьому позиція заінтересованої особи щодо наявності таких сумнівів є важливою, однак не вирішальною, оскільки визначальним є те, чи можуть відповідні побоювання вважатися об`єктивно обґрунтованими.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Відповідно, підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді (ст. 35 ГПК України).

Сама по собі незгода з рішеннями суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до ст. 35 ГПК України ч. 4, згідно з якою незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зауважує, що заявником не наведено жодних посилань на об`єктивні дані, які б могли бути перевірені на предмет упередженості суддів Суховарова А.В., Мартинюка С.В. та Фещенко Ю.В., їхню особисту заінтересованість у його змісті або наявність будь-якого зв`язку між викладеними в ньому висновками та поведінкою колегії суддів під час апеляційного перегляду справи № 904/2777/26.

Доводи заявника "...З Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що справа № 904/2777/26 розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області у спрощеному провадженні без виклику сторін. Разом з тим відповідач ОСОБА_2 та його представник Чернеш Д. С. (особа з юридичною освітою) були активними під час розгляду справи: заявляли багато клопотань (зокрема, про розгляд справи у загальному позовному провадженні; огляд доказів на місці (а саме - приміщення відповідача); допит свідків; призначення судово-бухгалтерської експертизи (на розгляд якої поставити питання: на яку суму, підтверджену оригіналами первинних бухгалтерських документів у період часу з 01.11.2024 по 25.02.2025 включно поставлено теплову енергію, надано послугу з абонентського обслуговування відповідачу позивачем?); теплотехнічної експертизи (на вирішення якої поставити питання: на яку суму, підтверджену оригіналами первинних бухгалтерських документів у період часу з 01.11.2024 по 25.02.2025 включно поставлено теплову енергію, надано послугу з абонентського обслуговування відповідачу позивачем?), а також подали зустрічний позов. Заперечення відповідача ОСОБА_2 проти позову ґрунтувалися на відсутності договірних відносин між сторонами та відсутності централізованого опалення. Отже, у господарській справі відповідач ОСОБА_2 та його представник Чернеш Д. С. не заявили про «несправжність» підпису ОСОБА_2 на акті передачі-прийняття теплової енергії № 25483 від 31.01.2025; не заявили також про необхідність розгляду справи з викликом сторін у зв`язку з цим; не заявляли клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Разом з тим у ситуації, що склалася, цивільно-правовий інструментарій дозволяє захистити порушені права та інтереси заявника.

У зв`язку з цим слідчий суддя вбачає, що поведінка ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є непослідовною, суперечливою, а звернення до поліції із заявою від 23.08.2026 про злочин має ознаки зловживання правом на судовий захист. ...».

3. В нашому випадку по даній справі вже заявлено як про протиправність розгляду даної справи без виклику сторін, так і про призначення експертиз, у тому числі почеркознавчої(заяви від 18.10.2026 року, 12.10.2026 року), що ігнорується колегією суддів без жодного процесуального рішення та вказує на її упередженість. Упереджена колегія суддів підлягає безумовному відводу...." при розгляді заявленого відводу не оцінюються на предмет відповідності вимогам закону, оскільки зазначені доводи заявника про ніби то ігнорування колегією суддів заяв від 12.10.2026 та 18.10.2026, у яких порушувалися відповідні питання щодо порядку апеляційного розгляду справи та призначення судових експертиз, самі по собі не свідчать про упередженість або необ`єктивність суддів з огляду на наступне:

Так, з матеріалів справи вбачається, що ціна позову у справі № 904/2777/26 становить 18 355,01 грн, а ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2026 вже було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Водночас з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Крім того, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 267 Господарського процесуального кодексу України вирішення питань щодо призначення експертизи, витребування доказів та вчинення інших процесуальних дій належить до повноважень судді-доповідача під час підготовки справи до апеляційного розгляду. А отже, вирішення зазначених процесуальних питань належить до сфери процесуальних повноважень суду апеляційної інстанції та здійснюється ним відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

При цьому сама по собі незгода учасника справи з визначеним судом порядком апеляційного розгляду, а також із вирішенням або невирішенням окремих процесуальних питань не є безумовним свідченням упередженості суддів та не може автоматично розцінюватися як обставина, що викликає сумнів у їхній об`єктивності.

Сам по собі факт відсутності окремого процесуального рішення за відповідними клопотаннями, на момент вирішення відповідного питання про відвід, не свідчить автоматично про упередженість або необ`єктивність суддів.

Для висновку про наявність передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу необхідно встановити не лише факт вчинення чи невчинення судом певних процесуальних дій, а й наявність обставин, які об`єктивно свідчать про упереджене ставлення суддів до учасника справи або їхню заінтересованість у результатах її розгляду.

Разом з тим, заявником не наведено конкретних обставин та не надано доказів того, що відсутність процесуального вирішення зазначених клопотань зумовлена особистою упередженістю суддів, вибірковим ставленням до апелянта чи наміром обмежити його процесуальні права. Таким чином, наведені заявником обставини, навіть у разі наявності питань щодо своєчасності вирішення відповідних процесуальних звернень, самі по собі не підтверджують існування обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів.

Як зазначалося колегією суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 21.02.2022 у справі № 910/17344/20 "...При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій)

Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність....".

Таким чином суб`єктивний критерій передбачає оцінку реальних дій судді під час розгляду конкретної справи, і лише після встановлення фактів у його поведінці, які можуть бути кваліфіковані як прояв упередженості, можна ставити під сумнів його безсторонність. Разом з тим, при застосуванні об`єктивного критерію необхідно з`ясувати, чи існують переконливі факти, які незалежно від особистої поведінки судді могли б викликати об`єктивно обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім у конкретній справі, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Суттєвим є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Також як колегія суддів зазначає у вищевказаній ухвалі "...Імперативними положеннями частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу....

...При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання, без наявності певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів....".

З урахуванням вищевикладеного Верховний суд також звертає увагу що "...саме на головуючого покладається завдання з визначення послідовності процесуальних дій (у тому числі щодо клопотань сторін) з метою забезпечення додержання порядку їх вчинення, а також здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків....".

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів не містить обґрунтованих посилань на обставини, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді Суховарова А.В., суддів Мартинюка С.В. та Фещенко Ю.В., та ґрунтується на власних припущеннях заявника.

Керуючись ст. ст. 32, 35, 38, 39, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів (вх.№14633/26 від 02.11.2026) у складі: головуючого судді Суховарова А.В., суддів Мартинюка С.В. та Фещенко Ю.В. від розгляду справи № 904/2777/26 в апеляційному провадженні за скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2026 (суддя Євстигнеєва Н.М., повний текст рішення складено 17.08.2026) у справі №904/2777/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя М.О. Дармін