Дата документу 30.06.2026 Справа № 643/12418/15-ц
Провадження № 4-с/554/33/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.06.2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
Головуючого судді: Материнко М.О.,
За участю секретаря судового засідання: Фесенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві скаргу стягувача ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харькові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Меженського Віктора Валентиновича, -
В С Т А Н О В И В:
У березні 2026 року скаржник ОСОБА_1 , звернувся до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (ст. 447 ЦПК України).
В обґрунтування скарги зазначав, що на виконанні Салтівського ВДВС перебуває виконавче провадження № 76295061 з примусового виконання виконавчого листа № 643/12418/15-ц, виданого Октябрським районним судом м. Полтави, про звернення стягнення на предмети іпотеки: нежитлові приміщення № 5, 6 в літ. «У-1» по АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «Е-1» по Салтівському шосе, 145 у м. Харкові, з метою задоволення вимог за договором позики (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 1). Скаржник вказував на неправомірну бездіяльність державного виконавця щодо невиконання рішення суду, у зв`язку з чим просив визнати бездіяльність неправомірною, зобов`язати невідкладно фактично належним чином в повному обсязі виконати рішення суду та стягнути з ВДВС судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 400 грн 00 коп.
Старший державний виконавець Салтівського ВДВС у місті Харкові Меженський В.В., який діє як представник заявника (органу ДВС), через систему «Електронний суд» 13.05.2026 року подав відзив на скаргу, у якому проти задоволення вимог заперечував у повному обсязі. Зазначив, що 17.10.2024 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76295061, боржником за яким є ОСОБА_2 , та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 303,00 грн. Наголосив, що виконання рішення в частині звернення стягнення на іпотечне майно є об`єктивно неможливим, оскільки за результатами виїзду державного виконавця встановлено, що будівля літ. «Е-1» за адресою: Салтівське шосе, 145 повністю знищена, про що складено акт та довідку про знищення/знесення майна. Щодо нежитлових приміщень № 5, 6 в літ. «У-1» по АДРЕСА_1 площею 29,2 кв.м., то згідно з даними Державного реєстру речових прав вони з 24.10.2024 року належать на праві власності іншій особі - ТОВ «ХАРКІВ ПРОФІТ». Зазначені обставини унеможливлюють виконання рішення суду. Понесені скаржником витрати на правничу допомогу вважає неспівмірними та необґрунтованими.
Скаржник у судове засідання не з`явся, у скарзі міститься клопотання про розгляд справи без його участі. Представник ДВС в засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на наступне.
Оцінюючи законність та обґрунтованість дій державного виконавця, суд керується вимогами статті 19 Конституції України та базовими положеннями Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Враховуючи належне повідомлення сторін, суд проводить розгляд скарги без здійснення такого фіксування.
За змістом статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права чи свободи. При цьому, за змістом статті 451 ЦПК України, суд задовольняє скаргу лише у разі встановлення факту реального порушення прав заявника та невідповідності дій виконавця вимогам закону.
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Проте аналіз матеріалів справи свідчить про відсутність у діях посадових осіб Салтівського ВДВС протиправної бездіяльності на момент вирішення спору.
Розглядаючи вимоги скаржника щодо виконавчого провадження № 76295061 в частині звернення стягнення на предмети іпотеки, суд встановив наявність об`єктивних перешкод, які роблять примусове виконання неможливим. Матеріалами справи, а саме Актом державного виконавця та довідкою про знищення/знесення майна, підтверджується, що нежитлова будівля літ. «Е-1» за адресою: м. Харків, Салтівське шосе, 145 - повністю знищена. Відповідно до статті 349 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. Оскільки об`єкт стягнення фізично припинив існування в натурі, виконавець позбавлений матеріально-правової можливості вчинити дії щодо його продажу чи передачі в управління.
Щодо нежитлових приміщень № 5, 6 в літ. «У-1» по АДРЕСА_1 , згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 24.10.2024 року вони належать на праві власності іншому власнику - ТОВ «ХАРКІВ ПРОФІТ». За змістом Закону України «Про виконавче провадження», примусове стягнення в межах провадження здійснюється щодо майна боржника. Державний виконавець не наділений повноваженнями вилучати чи продавати майно третіх осіб, які не є боржниками за виконавчим документом.
За таких обставин, викладені виконавцем факти підтверджують об`єктивну неможливість виконання рішення у визначений спосіб, що повністю виключає наявність протиправної бездіяльності з боку посадових осіб ВДВС.
Під час судового розгляду судом досліджено докази, надані представником Салтівського ВДВС Меженським В.В. через систему «Електронний суд» (копії матеріалів виконавчого провадження № 76295061, акт державного виконавця, документи щодо нерухомого майна). Суд, керуючись принципами змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України), дійшов висновку про відсутність реальної процесуальної потреби у додатковому витребуванні матеріалів, наявні письмові докази повністю відображають хронологію виконавчих дій, відповідають вимогам належності та достатності, і є цілком достатніми для ухвалення рішення без додаткового витребування оригіналів матеріалів.
Ураховуючи повну відмову в задоволенні скарги по суті, понесені скаржником витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 400 грн 00 коп. відповідно до положень статей 133, 137, 141 та 452 ЦПК України не підлягають відшкодуванню та покладаються виключно на заявника ОСОБА_1 . Суд погоджується з аргументами ДВС щодо необґрунтованості цих витрат.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-261, 353, 447-452 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні скарги стягувача ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покласти на скаржника.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Суддя М.О. Материнко