ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс [телефон приховано], inbox@lg.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2026 року м.Харків Справа № 913/266/20(913/105/26)
Провадження №6/913/266/20(913/105/26)
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 16.07.2026 за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд.3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404 )
до відповідача- SIA «Vega Stividors» (СІА «Вега Стівідорс») (місцезнаходження: Latvijas Republika, Riga, Ezera iela 22 (вул.Озера, 22, Рига, LV-1034, Латвія)
про стягнення матеріальної шкоди, завданої тимчасовою окупацією та збройною агресією
в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)
до боржника - Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з SIA «Vega Stividors» (СІА «Вега Стівідорс») збитків, завданих збройною агресією в розмірі 131 966 067,11 доларів США.
Також, Публічним акціонерним товариством "Українська інноваційна компанія" зазначено, що витрати на правничу допомогу складають 15000 доларів США.
В обґрунтування поданого позову зазначено, що 19.02.2014 російською федерацією були окуповані окремі об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України, а 20.02.2014 були окуповані Автономна Республіка Крим та місто Севастополь, та окремі території, що входять до складу Донецької та Луганської області.
У квітні 2014 розпочалась друга фаза збройної агресії російської федерації проти України, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами російської федерації, озброєні бандитські формування проголосили створення так званої "донецької народної республіки" та так званої "луганської народної республіки", внаслідок чого було окуповано частини Донецької та Луганської областей на яких, в тому числі знаходилось майно ПАТ "Укрінком" та об`єкти на майнові права, які належали ПАТ "Укрінком".
24.02.2022 збройні сили російської федерації розпочали повномасштабну військову агресію проти України, що супроводжувалось численними ракетно-бомбовими ударами по ряду об`єктів інфраструктури, розміщених в різних регіонах України.
У зв`язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про ведення воєнного стану в Україні" введено на усій території України військовий стан, який триває дотепер.
Позивачем зазначено, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням російської федерації ПАТ "Укрінком" зазнало значних втрат, оскільки позивач втратив значну кількість майна, яка перебуває у його власності або становить предмети забезпечення за кредитними угодами, яке перебуває на територіях АР Крим, Донецької та Луганської областей та які є тимчасово окупованими.
Також, позивачем зазначено, що факт вини російської федерації у заподіянні шкоди та обсяг завданих збитків, причинно - наслідковий зв`язок, розмір заподіяної шкоди встановлений рішенням Господарського суду Луганської області від 30.04.2025 у справі №913/266/20(910/14058/23).
З огляду на викладене, на думку позивача, предметом даного позову є залучення іншого солідарного відповідача - SIA «Vega Stividors» (СІА «Вега Стівідорс»), до якого, відповідно до указу Президента України застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), що, на думку позивача, підтверджує факт загрозливої поведінки, досліджений уповноваженими органами держави, що дало необхідні правові підстави для внесення такого суб`єкта до санкційного списку, та діяльність (дії або бездіяльність) якого перебуває у причинно - наслідковому зв`язку із завданням шкоди позивачу.
Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.07.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Масловському С. В.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Основні вимоги, що пред`являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлюють у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 грн 00 коп.
Разом з цим, господарський суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Звертаючись до суду Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» у своїй позовній заяві просило суд стягнути з SIA «Vega Stividors» (СІА «Вега Стівідорс») на свою користь шкоду в розмірі 131966067,11 доларів США.
Відповідно до визначеного Національним банком України офіційний курс долара станом на 16.07.2026 складає 1 долар США - 44 грн 7480 коп., відтак, позивач мав сплатити судовий збір у загальній сумі 931840 грн 00 коп. за одну вимогу майнового характеру.
Судом встановлено, що заявником, в порушення приписів ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви взагалі не було надано доказів сплати судового збору, проте, позивач зазначає про звільнення від сплати судового збору на підставі положень п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Господарським судом встановлено, що відповідно до приписів п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 11.11.2025 у справі №911/591/25, дійшов висновку, що якщо позивач як відповідачів визначає господарюючих суб`єктів, а не саму державу - агресора, це не свідчить про наявність підстави для звільнення його від сплати судового збору, оскільки приписи вказаної норми такої умови не передбачають.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що норма п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не підлягає застосуванню у даній справі, оскільки за цією нормою від сплати судового збору звільняються лише позивачі за позовом безпосередньо до держави - агресора і ця норма Закону містить пряме вказання до застосовування і не має розповсюдження до справ за позовами до господарюючих суб`єктів (пов`язаних чи не пов`язаних з державою-агресором, як і таких що замінюють або доповнюють останню).
Відповідно до приписів п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Приписами статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Відповідно до ч. 2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст.365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
В силу приписів статті 366 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ч.1) У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність справ за участю іноземних осіб може бути визначено за угодою сторін (ч.2).
Згідно статті ст. 73 Закону України "Про міжнародне приватне право" іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Міжнародними договорами України та законами України можуть бути встановлені особливості участі у процесі дипломатичних агентів, персоналу міжнародних організацій та інших осіб.
Статтю 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" внормовано, що документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Згідно ст. 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. На вимогу суду який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього закону документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
Відповідно ч.8 ст.91 Господарського процесуального кодексу України іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Таким чином, оскільки відповідачем у даній справі є нерезидент України, до позовної заяви мають бути додані докази правосуб`єктності такої особи (належним чином засвідчені витяги з торгівельного (банківського, судового) реєстру країни (або інші еквівалентні докази правового статусу)), Статуту тощо.
Звертаючись до суду з даним позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" визначено відповідачем - SIA «Vega Stividors» (СІА «Вега Стівідорс») (місцезнаходження: Latvijas Republika, Riga, Ezera iela 22 (вул.Озера, 22, Рига, LV-1034, Латвія).
Натомість, будь - яких документів на підтвердження правосуб`єктності відповідача SIA «Vega Stividors» (СІА «Вега Стівідорс») (місцезнаходження: Latvijas Republika, Riga, Ezera iela 22 (вул.Озера, 22, Рига, LV-1034, Латвія) та/або пояснень щодо неможливості надання таких доказів позивачем суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення без руху позовної заяви ПАТ "Українська інноваційна компанія" до SIA «Vega Stividors» (СІА «Вега Стівідорс») про стягнення матеріальної шкоди, завданої тимчасовою окупацією та збройною агресією, з наданням заявнику десяти днів з дня вручення даної ухвали для усунення наведених недоліків.
Керуючись ст.ст.162, 164, 174, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву б/н від 16.07.2026 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» до SIA «Vega Stividors» (СІА «Вега Стівідорс») про стягнення матеріальної шкоди, завданої тимчасовою окупацією та збройною агресією - залишити без руху.
2. Встановити Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання суду: доказів сплати судового збору в розмірі 931840 грн 00 коп., належним чином засвідчених доказів правосуб`єктності відповідачів (належним чином засвідчені витяги з торгівельного (банківського, судового) реєстру країни (або інші докази правового статусу)), з офіційним перекладом на українську мову.
3. Роз`яснити Публічному акціонерному товариству «Українська інноваційна компанія», якщо заявник усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України); якщо заявник не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ