ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 643/12418/15-ц Номер провадження 22-ц/814/2553/26 Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е.М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Дряниця Ю.В.,
суддів Лобов О.А., Чумак О.В.,
розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Шевченківського районного суду м.Полтави від 23 березня 2026 року, постановлену суддею Сініциним Е.М.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця; заінтересовані особи: ОСОБА_2 ; державний виконавець Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Меженський Віктор Валентинович,
в с т а н о в и в:
18.03.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця у якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Салтівського ВДВС у м.Харкові у межах виконавчого провадження №76295748 та зобов`язати невідкладно фактично належним чином в повному обсязі виконати рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26.10.2023 у справі №643/12418/15-ц.
В обґрунтування вимог скарги зазначає, що із 17.10.2024 у провадженні Салтівського ВДВС у м.Харкові перебуває ВП №76294548 з примусового виконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26.10.2023 у справі №643/12418/15-ц. Вжиті в межах виконавчого провадження №76295748 заходи вважає недієвими та формальними, оскільки усупереч приписам Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не здійснив: вихід за адресою місця реєстрації (проживання) боржника задля опису, арешту та примусової реалізації його рухомого майна; не оголосив розшук іншого майна боржника; не звертався в суд із клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон; не наклав штраф на боржника за невиконання судового рішення без поважних причин та не звертався до органів досудового розслідування із заявою про невиконання боржником рішення суду. Таке невиконання службових обов`язків та тривала бездіяльність державного виконавця, серед іншого, призвела до незаконної зміни власника та є порушенням конвенційних прав стягувача на справедливий суд.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Полтави від 23.03.2026 скаргу ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця Салтівського ВДВС у м.Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у рамках виконавчого провадження №76295748 - повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвала районного суду вмотивована тим, що скаржником не дотримано вимоги статей 448, 449 ЦПК України.
Не погодившись із указаною ухвалою ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Розгляд справи просить проводити за його відсутності.
Вважає надмірним формалізмом вимоги районного суду щодо залучення до участі всіх осіб, які приймали участь при винесенні рішення у справі №643/12418/15-ц, а також недоцільним вимагати відомості про реквізити виконавчого документа та ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження. Зокрема, в контексті того, що до скарги ним було додано фотокопію виконавчого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором).
Також просить урахувати його, скаржника, похилий вік та стан здоров`я, який погіршився через перенесений ним Covid-19 та оперативне втручання.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 16.04.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до судового розгляду із повідомленням сторін, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 17.04.2026.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.03.2026 ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на неправомірну бездіяльність державного виконавця, у якій просив:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Салтівського ВДВС у м.Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №76295748 за виконавчим листом №643/12418/15-ц, виданим 25.07.2024 Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення у рівних частках із відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 610,44 грн, щодо невиконання рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26.10.2023 у справі №643/12418/15-ц;
- зобов`язати державного виконавця Салтівського ВДВС у м.Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №76295748 за виконавчим листом №643/12418/15-ц, виданим 25.07.2024 Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення у рівних частках із відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір по 610,44 грн, невідкладно фактично належним чином у повному обсязі виконати рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 26.10.2023 у справі №643/12418/15-ц./а.с.1-9/
Повертаючи скаргу без розгляду, районний суд виходив із того, що остання не відповідає приписам пунктів 4, 7 частини третьої статті 448 ЦПК України, а тому за правилами частини п`ятої наведеної норми підлягає поверненню особі, яка її подала.
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується з таких підстав.
Розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» передбачає можливість звернення сторін виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.
За змістом статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Вимоги до змісту скарги регламентовані частиною третьою статті 448 ЦПК України, за змістом якої скарга повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; 5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; 6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа; 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
Згідно із частиною п`ятою статті 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
При постановленні оскаржуваної ухвали районний суд правильно застосував наведені норми процесуального закону та установивши, що у скарзі відсутні наступні відомості: реквізити виконавчого документа; відомості про дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок бездіяльності державного виконавця органу ДВС, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування положень частини п`ятої статті 448 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують, оскільки зводяться до посилань на надмірний формалізм при застосуванні норм процесуального закону, що, на думку скаржника, є порушенням права на справедливий суд. Між тим, до ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.
При цьому, по-перше, цивільна процесуальна форма, завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків. Наведене відповідає стадій позиції Верховного Суду, зокрема, сформованій у справі №227/3059/20 від 04.12.2024, яка за правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України є обов`язковою для застосування.
Посилання скаржника у доводах апеляційної скарги на той факт, що до скарги ним була приєднана копія постанови про відкриття виконавчого провадження, яка містить відомості ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження, не звільняє скаржника від процесуального обов`язку викласти відповідні відомості у змісті скарги.
Доводів, які б спростовували відсутність у скарзі відомостей про дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок бездіяльності державного виконавця органу ДВС, апеляційна скарга не містить. Натомість, установлені процесуальні порушення не можуть бути виправдані похилим віком скаржника та станом його здоров`я.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Полтави від 23 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.В. Дряниця
Судді О.А. Лобов
О.В. Чумак