Ухвала № 139474153 у справі № 904/4137/20 від 04.09.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

04.09.2026 м.Дніпро Справа № 904/4137/20 (904/5896/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Соп`янекно О.Ю., Джепа Ю.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі № 904/4137/20 (904/5896/25)(суддя Мартинюк С.В., повний текст рішення складено 17.12.2025)

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг

до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖІНДУСТРБУД", м. Кривий Ріг,

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД", м. Кривий Ріг

третьої особи-1, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

третьої особи-2, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

третьої особи-3, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

третьої особи-4, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Акцioнepнe тoвapиcтвo "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна

в межах справи №904/4137/20

за заявою Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг

до боржника Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

10.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖІНДУСТРБУД" та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі № 904/4137/20 (904/5896/25) позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним укладений 10.11.2017 між ПРАТ "КРИВОРІЖІНДУСТРБУД" та ТОВ "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" Договір купівлі-продажу автотранспортних засобів №У-3.

Витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» у володіння Приватного акціонерного товариства «КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» передані у власність відповідно до Специфікації №1 та Акту приймання-передачі від 10.11.2017:

АВТОПІДЙОМНИК:

1) ЗИЛ 131 ВС-22-01 250 кг, рік випуску 1972, держ. номер НОМЕР_1 ;

АВТОПІДЙОМНИК:

2) КамАЗ 53213 KC 3575A-14т. , рік випуску 1993, держ. номер НОМЕР_2 ;

3) МАЗ 630303 КТА 28- 28т. , рік випуску 2008, держ. номер НОМЕР_3 ;

4) КамАЗ 65101 КТА 25 Силач-25, рік випуску 2005, держ. номер НОМЕР_4 ;

5) КамАЗ 65053 КТА 25 Силач-25, рік випуску 2007, держ. номер НОМЕР_5 ;

БАШТОВІ КРАНИ:

6) K6-403 Б- 8 т. , рік випуску 1991, держ. номер 1637;

7) КБ-308 А - 8 т. , рік випуску 1992, держ. номер 1412.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» грошові кошти в сумі 601 299, 75 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" звернулось через підсистему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року по справі №904/4137/20 (904/5896/25) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» та Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД", треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо- збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо- збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Південний гірничо- збагачувальний комбінат» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна у межах справи №904/4137/20 про визнання банкрутом ПрАТ «КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Разом з апеляційною скаргою, скаржником було заявлено клопотання "...Щодо наявності поважних причин для пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги..." .

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі складено 17.12.2025, у зв`язку з чим, з урахуванням положень статті 256 Господарського процесуального кодексу України, строк на його апеляційне оскарження спливав 06.01.2026. Водночас апеляційну скаргу у визначений законом строк скаржник не подав. Як на причину пропуску процесуального строку заявник посилається на масоване застосування Російською Федерацією наприкінці 2025 року, та на початку 2026 року засобів ураження по енергетичній системі України, внаслідок чого, за його твердженням, у місті Кривому Розі, як і в місті Дніпрі, мали місце тривалі відключення електроенергії, через що значна кількість промислових та житлових об`єктів перебувала в режимі блекауту протягом декількох діб.

На думку скаржника, зазначені обставини ускладнювали повноцінне функціонування офісу юридичної особи, а також унеможливлювали належний доступ до мережі Інтернет та користування підсистемою «Електронний суд». При цьому апелянт зазначає, що відповідні перешкоди існували як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і після постановлення оскаржуваного рішення та до закінчення строку на його апеляційне оскарження, а саме до 06.01.2026.

Скаржник вважає, що наведені обставини мають об`єктивний характер, не залежали від його волевиявлення та створювали істотні труднощі для своєчасного вчинення процесуальної дії, у зв`язку з чим можуть бути визнані поважними причинами пропуску встановленого законом строку. Посилаючись на частину третю статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апелянт зазначає, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин. При цьому, на його думку, поважними є обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника справи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, посилається на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання балансу між процесуальними вимогами та забезпеченням особі ефективного доступу до суду, зокрема на правові позиції, викладені у рішеннях у справах «Walchli v. France», «ТОВ «Фріда» проти України» та «Bellet v. France», а також на відповідні висновки Верховного Суду. Апелянт наголошує, що процесуальне законодавство не пов`язує можливість поновлення строку виключно з певним вичерпним переліком обставин, а тому питання поважності причин пропуску строку має вирішуватися судом з урахуванням конкретних обставин справи.

З огляду на викладене заявник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі та поновити йому зазначений процесуальний строк з метою забезпечення права на доступ до правосуддя.

Крім цього, апелянт в апеляційній скарзі просить "...Звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» від сплати судового збору за подання скаржником апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року по справі №904/4137/20 (904/5896/25) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо- збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо- збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Південний гірничо- збагачувальний комбінат» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна у межах справи №904/4137/20 про визнання банкрутом ПрАТ «КРИВОРІЖІНДУСТРБУД»...."

В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору апелянт зазначає, "...Ціна позову по даній справі визначається у розмірі вартості майна, що було предметом оспорюваного правочину, а саме - 2 405 199,00 грн. Також позов містив вимогу про визнання правочину недійсним, що є немайновою вимогою.

Таким чином, при поданні вказаного позову Позивач мав сплатити судовий збір в розмірі:

- за немайнову вимогу - 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року - 3 028,00 грн.

- за майнову вимогу - 2 405 199,00 грн х 1,5 % = 36 077,99 грн

Разом: 3028,00 грн + 36 077,99 грн = 39 105,99 грн

Таким чином за подання апеляційної скарги ТОВ «Укрмонтажспецбуд» має сплатити судовий збір у розмірі: 39 105,99 грн х 150% = 58 658,98 грн.

Вказана сума судового збору є значною для ТОВ «Укрмонтажспецбуд», оскільки майновий стан юридичної особи наразі є скрутним у зв`язку з фактичним припиненням ведення господарської діяльності протягом останніх декількох років, а також наявністю постанов про арешт коштів боржника, які були винесені державними виконавцями одночасно з відкриттям виконавчих проваджень, які наразі приєднані до зведеного виконавчого провадження №65904344 щодо боржника ТОВ «Укрмонтажспецбуд» (облікова картка на зведене виконавче провадження додається)....".

На підтвердження скрутного фінансового стану апелянт посилається на "...Скрутний фінансовий стан ТОВ «Укрмонтажспецбуд» підтверджується копіями фінансової звітності підприємства ТОВ «Укрмонтажспецбуд» за 2023, 2024, 2025 роки форми 1-м «Фінансова звітність малого підприємства» та форми №2-м «Звіт про фінансові результати» згідно даних якої чистий прибуток підприємства становить незначні суми (копії додаються)....".

На підтвердження відсутності активної господарської діяльності апелянт посилається на виписку за банківським рахунком Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" за період з 01.01.2026 по 27.08.2026.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, апелянт посилається на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може, зокрема, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставах, визначених цією статтею.

Скаржник посилається на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення від 09.10.2025 у справі «Король та інші проти України» (Korol and others v. Ukraine; заява № 82560/17 та 6 інших заяв), у якому, за твердженням апелянта, Європейський суд з прав людини встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з обмеженням доступу до суду, зокрема в контексті непосильного розміру судового збору. Апелянт зазначає, що серед заявників у вказаній справі було Товариство з обмеженою відповідальністю «Скайсіті-груп», щодо якого національними судами було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору. При цьому, як зазначає апелянт, Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників на доступ до суду.

Також в апеляційній скарзі сторона посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, зазначаючи, що суди при вирішенні питання щодо застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» до юридичних осіб мають здійснювати оцінку майнового стану конкретної особи та її фактичної можливості сплатити судовий збір, а також наслідків відмови у звільненні від його сплати для реалізації права на судовий захист.

За текстом апеляційної скарги: "...Вважаємо за необхідне зазначити, що Позивач ОСОБА_1 при зверненні до господарського суду по даній справі не сплачував судовий збір у зв`язку з наявністю у нього пільг по сплаті судового збору - п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». А раніше в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «»КРИВОРІЖІНДУСТРБУД» №904/4137/20, ліквідатором арбітражним керуючим Чупруном Є.В. було подано позов про стягнення заборгованості з ТОВ «Укрмонтажспецбуд» за господарськими договорами на загальну суму 22 755 737,83 грн, в тому числі і за договором купівлі-продажу №У-3 від 08.11.2017 року в розмірі 5 303 220,00 грн, який було повернуто ухвалою суду від 16.09.2025 року в межах справи №904/4137/20 (904/4481/25) у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позову без руху та надання часу для усунення недоліків позовної заяви у вигляді надання доказів сплати судового збору в розмірі 273 068,85 грн.

Таким чином, покладення на скаржника обов`язку по сплаті судового збору фактично ставитиме в нерівні положення учасників даного спору, адже сплата судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі є обтяжливою для скаржника в силу скрутного фінансового положення, яке має місце внаслідок фактичного припинення господарської діяльності, та арештів грошових коштів та майна товариства в рамках чисельних виконавчих проваджень....".

Враховуючи викладене, посилаючись на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, апелянт просить звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Соп`яненко О.Ю., Джепа Ю.А.

Розглянувши заявлене Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в інших випадках пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Отже, вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, суд має встановити наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали учаснику справи своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію, а також оцінити такі обставини з урахуванням конкретних обставин справи та наданих на їх підтвердження доказів.

Насамперед колегія суддів встановлює обсяг пропуску процесуального строку. Повний текст оскаржуваного рішення складено 17.12.2025, перебіг двадцятиденного строку на апеляційне оскарження розпочався 18.12.2025 і закінчився 06.01.2026. Апеляційну скаргу подано до Центрального апеляційного господарського суду 30.08.2026. Отже строк на апеляційне оскарження пропущено на двісті тридцять шість днів, тобто на сім місяців і двадцять чотири дні.

В обґрунтування клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" посилається, зокрема, на те, що "...масоване застосування країною агресором - росією - наприкінці 2025 на початку 2026 року засобів ураження проти енергетичної системи України призвело до того, що в місті Кривий Ріг, як і в м. Дніпро переважна більшість, як об`єктів промисловості, так і житлових будинків, перебували в режимі блекауту по декілька діб...", у зв`язку з чим, "...Зазначене унеможливлює повноцінне функціонування офісу юридичної особи та доступу до підсистеми «Електронний суд» як на стадії розгляду справи в суді першої інстанції (оскільки жодного процесуального документу ТОВ «Укрмонтажспецбуд» не було подано), так і після постановлення оскаржуваного рішення та на дату спливу строку на подання апеляційної скарги (06.01.2026 року)...".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує, що в якості підстав для задоволення клопотання поновлення пропущенного строку, скаржником наводяться обставини неможливісті подання апеляційної скарги в період з 06.01.2026 до 30.08.2026 , тобто майже вісім місяців виключно відсутністю живлення в офісі скаржника "блекаут декілька діб" та, відповідно, у місті Кривий Ріг.

Колегія суддів констатує, що інших підстав для поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження, клопотання не містить.

Колегія суддів критично ставиться до наведених доводів з огляду на наступне:

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Дійсно місто Кривий Ріг, потерпає від атак з боку держави агресора.

Разом з тим, Центральним апеляційним господарським судом і Господарським судом Дніпропетровської області протягом січня - серпня 2026 року здійснювався розгляд справ, учасниками яких були юридичні особи, зареєстровані на території міста Кривий Ріг. Забезпечулося проведення судових засідань в режимі відеоконференції з представниками сторін, які перебували безпосередньо у місті Кривий Ріг.

Згідно з частиною третьою статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомі факти, коли вони визнані такими судом, не потребують доказування.

Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту.

Крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові КГС ВС від 19.06.2018 у справі № 922/3946/16.

Колегія суддів визнає в якості загальновідомої ту обставину, що місто Кривий Ріг не знаходиться на тимчасово окупованій території, в`їзд і виїзд з міста автошляхами не заборонений.

Крім цього, апелянт, за наявності бажання, міг звернутися по правову допомогу, в тому числі і безоплатну у визначений законом спосіб до адвокатів, які територіально знаходяться поза межами міста Кривий Ріг та безпосередньо в місті Дніпро.

Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" до апеляційної скарги не подано жодного доказу належного та допустимого в розумінні статей 76,77 Господарского процесуального кодексу України доказу, на підтвердження того, що у період, протягом якого спливав строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, саме за місцезнаходженням заявника мали місце такі тривалі та безперервні відключення електроенергії "Блекаут" , які об`єктивно унеможливлювали роботу працівників товариства, доступ до мережі Інтернет, електронного кабінету в системі «Електронний суд» або вчинення інших дій, які б сприяли своєчасному поданню апеляційної скарги.

Самі лише посилання на загальновідомі обставини, пов`язані з воєнним станом в Україні, масованими ракетними ударами та перебоями в електропостачанні, без підтвердження того, яким саме чином такі обставини вплинули на можливість конкретного учасника справи своєчасно вчинити процесуальну дію, не може безумовно свідчити про поважність причин пропуску процесуального строку.

В Україні дійсно введено воєнний стан, а внаслідок воєнних дій періодично виникають перебої в роботі енергетичної інфраструктури, водночас зазначені обставини самі по собі не звільняють учасника судового процесу від обов`язку дотримуватися встановлених законом процесуальних строків та, у разі їх пропуску, довести наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному вчиненню відповідної процесуальної дії.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду, відповідно до якої сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може визнаватися безумовною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. При вирішенні цього питання суд має враховувати конкретні обставини справи, зокрема місцезнаходження скаржника, наявність обставин, які об`єктивно перешкоджали йому реалізувати своє процесуальне право, тривалість відповідних обставин, поведінку особи та вжиття нею розумних заходів для реалізації свого права у межах установленого строку.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

На підставі вищевикладеного, твердження представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД": "...строк апеляційного оскарження було пропущено з поважних причин, якими є тривалі відключень електроенергії у м. Кривий Ріг, що супроводжувалися відсутністю доступу до мережі інтернет та унеможливлювали користування підсистемою «Електронний суд»..." визнаються колегією суддів побудованими на концепції негативного доказу, а відповідні негативні наслідки, пов`язані із недоведенням поважності причин пропуску подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, що цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.

При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Поняття "справедливе правосуддя" в сучасному розумінні має два аспекти:

- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов`язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);

- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.

В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Оскільки , відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними є самостійною і достатньою підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження, клопотання щодо зівльнення Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегією суддів Центрального апеляційного господарського суду не розглядається як таке, наслідки задоволення якого не впливають на можливість відкриття апеляційного провадження з вищенаведених підстав.

На підставі вищевикладеного, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо відсутності процесуально-правових підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі № 904/4137/20 (904/5896/25).

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу.

Керуючись статтями 234, 256, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Центральний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі № 904/4137/20 (904/5896/25).

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі № 904/4137/20 (904/5896/25).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя О.Ю. Соп`яненко