Ухвала № 139474184 у справі № 904/4137/20 від 04.09.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

04.09.2026 м.Дніпро Справа № 904/4137/20 (904/5826/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Суховарова А.В. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Фещенко Ю.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 (суддя Мартинюк С.В.)

у справі №908/4137/20 (904/5826/25)

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг

до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд", м. Кривий Ріг

за участю третьої особи-1, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

за участю третьої особи-2, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

за участю третьої особи-3, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

за участю третьої особи-4, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Акцioнepнe тoвapиcтвo "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про визнання недійсним договору та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №908/4137/20(904/5826/25) позовні вимоги задоволено, а саме:

- визнано недійсним укладений 09.11.2017 між ПРАТ "Криворіжіндустрбуд" та ТОВ "Укрмонтажспецбуд" Договір купівлі-продажу автотранспортних засобів №У-2;

- витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" (50006, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), 2Г; ідентифікаційний код 40376547) у володіння Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» (50051, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10; ідентифікаційний код 01239186) передані у власність відповідно до Специфікації №1 та Акту приймання-передачі від 09.11.2017:

АВТОБУСИ:

1) КамАЗ-55111-13 т., рік випуску 1989, держ. номер НОМЕР_1 ;

2) КамАЗ-55111-13 т. рік випуску 1989, держ. номер НОМЕР_2 ;

3) КамАЗ -5511-10 т., рік випуску 1984, держ. номер НОМЕР_3 ;

4) КамАЗ- 5511-10 т., рік випуску 1987, держ. номер НОМЕР_4 ;

5) КрАЗ-65055-16 т., рік випуску 2005, держ. номер НОМЕР_5 ;

6) КрАЗ-65055-16 т., рік випуску 2005, держ. номер НОМЕР_6 ;

7) КрАЗ-65055-16 т., рік випуску 2005, держ. номер НОМЕР_7 ;

8) КрАЗ-65055-16 т., рік випуску 2005, держ. номер НОМЕР_8 ;

9) КрАЗ-65055-16 т., рік випуску 2006, держ. номер НОМЕР_9 ;

10) КрАЗ-65055-16 т., рік випуску 2006, держ. номер НОМЕР_10 ;

11) КрАЗ-65055-16 т., рік випуску 2006, держ. номер НОМЕР_11 ;

12) КрАЗ-65055-16 т., рік випуску 2006, держ. номер НОМЕР_12 ;

13) КрАЗ-6510-13,5 т., рік випуску 1992, держ. номер НОМЕР_13 ;

14) КрАЗ-6510-13,5 т., рік випуску 1992, держ. номер НОМЕР_14 ;

БЕТОНОЗМІШУВАЧІ:

15) КамАЗ 54112 - 4,5 м3, рік випуску 1986, держ. номер НОМЕР_15 ;

16) КамАЗ 53229 -6 м3, рік випуску 2006, держ. номер НОМЕР_16 ;

17) КамАЗ 53229 -6 м3, рік випуску 2007, держ. номер НОМЕР_17 ;

18) КамАЗ 53229 - 6 м3, рік випуску 2007, держ. номер НОМЕР_18 ;

19) КамАЗ 53229- 6 м3, рік випуску 2007, держ. номер НОМЕР_19 ;

БЕТОНОНАСОС:

20) VOLVO FM 400, рік випуску 2008, держ. номер НОМЕР_20 ;

САМОСКИДИ:

21) ЗИЛ- ММЗ55, рік випуску 1975, держ. номер НОМЕР_21 ;

БОРТОВІ:

22) КамАЗ-5320 - 8т, рік випуску 1992, держ. номер НОМЕР_22 ;

23) ГАЗ 3302-1,65 т., рік випуску 1996, держ. номер НОМЕР_23 ;

АВТОБУСИ:

24) Ікарус 25674 43 місць, рік випуску 1990, держ. номер НОМЕР_24 ;

25) SANOS -415 ПЕ-46 місць, рік випуску 1988, держ. номер НОМЕР_25 ;

ТЯГАЧІ:

26) МАN 26/430 XXL, рік випуску 2004, держ. номер НОМЕР_26 ;

27) КрАЗ 64431, рік випуску 2007, держ. номер НОМЕР_27 ;

28) КрАЗ 258Б, рік випуску 1991, держ. номер НОМЕР_28 ;

ПРИЧІПИ ТА НАПІВПРИЧІПИ:

30) ОДАЗ 9370 -14,2 т., рік випуску 1988, держ. номер НОМЕР_29 ;

31) АЦ-22 (цем-воз) - 22 т., рік випуску 2006, держ. номер НОМЕР_30 ;

32) NOONTBOOM ODBAZ 49VV(трал) - 33 т., рік випуску 1990, держ. номер НОМЕР_31 ;

33) ZREMB-182 (роспуск) 24 т., рік випуску 1995, держ. номер НОМЕР_32 ;

34) Трал ЧМЗАП 8328- 40 т.440 КГ, рік випуску 1991, держ. номер НОМЕР_33 ;

35) УПП 12-20 т., рік випуску 1994, держ. номер НОМЕР_34 ;

36) МАЗ 975830-3012-26 т., рік випуску 2007, держ. номер НОМЕР_35 ;

БУДІВЕЛЬНА ТЕХНІКА:

37) Комбінований каток JCB VM 132, рік випуску 2007, держ. номер НОМЕР_36 ;

38) Дизельелектротанція АД-200-30, рік випуску 1978;

39) Дизельелектротанція АД-30-Т- 400М;

САМОХОДНІ СКРЕПЕРИ:

40) МоАЗ -546П Д-357П, рік випуску 1988, держ. номер НОМЕР_37 ;

41) МоАЗ -546П Д-357П, рік випуску 1982, держ. номер НОМЕР_38 ;

СПЕЦІАЛЬНІ:

42) ЗИЛ 131 т/з 4478 л, рік випуску 1979, держ. номер НОМЕР_39 ;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» (50051, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10; ідентифікаційний код 01239186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" (50006, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), 2Г; ідентифікаційний код 40376547) грошові кошти в сумі 1 730 921,01 грн.;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» (50051, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10; ідентифікаційний код 01239186) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 53 246, 58 грн. - судового збору;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" (50006, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), 2Г; ідентифікаційний код 40376547) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 53 246, 58 грн. - судового збору.

Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просить суд:

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року по справі №904/4137/20(904/5826/25) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна у межах справи №904/4137/20 про визнання банкрутом ПрАТ «Криворіжіндустрбуд» та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Суховарова А.В. (доповідач), судді Дармін М.О., Фещенко Ю.В.

02.09.2026 ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із заявою, за змістом якої просить суд:

- відмовити ТОВ «Укрмонтажспецбуд» у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 по справі №904/4137/20(904/5826/25);

- відмовити ТОВ «Укрмонтажспецбуд» у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської №904/4137/20(904/5826/25).

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що наведені апелянтом доводи в обґрунтування поважності строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, оскільки доступ особи до підсистеми «Електронний суд» та реалізація нею процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків не ставиться у залежність від функціонування офісу юридичної особи, позаяк доступ до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд» можливий і без фізичного відвідування офісу. Також, ОСОБА_1 вказує, що скаржник не надав доказів того, що масовані атаки дійсно впливали на його реальну можливість реалізації ним процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Також, ОСОБА_1 заперечує проти вимог скаржника щодо звільнення його від сплати судового збору, оскільки

положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи).

За результатом дослідження матеріалів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, в матеріалах апеляційної скарги відсутні докази сплати судового збору.

Поряд з цим, за змістом апеляційної скарги заявник просить суд апеляційної інстанції звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» від сплати судового збору за подання скаржником апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року по справі №904/4137/20(904/5826/25) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна у межах справи №904/4137/20 про визнання банкрутом ПрАТ «Криворіжіндустрбуд».

В обґрунтування заявлених вимог про звільнення від сплати судового збору, скаржник вказує, що сума судового збору 158 446, 71 грн., яка підлягає сплаті за подання даної апеляційної скарги, є значною для ТОВ «Укрмонтажспецбуд», оскільки майновий стан юридичної особи наразі є скрутним у зв`язку з фактичним припиненням ведення господарської діяльності протягом останніх декількох років, а також наявністю постанов про арешт коштів боржника, які були винесені державними виконавцями одночасно з відкриттям виконавчих проваджень, які наразі приєднані до зведеного виконавчого провадження №65904344 щодо боржника ТОВ «Укрмонтажспецбуд» .

Також, скаржник вказує, що позивач ОСОБА_1 при зверненні до господарського суду по даній справі не сплачував судовий збір у зв`язку з наявністю у нього пільг по сплаті судового збору - п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». В межах справи №904/4137/20, про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» ліквідатором арбітражним керуючим Чупруном Є.В. було подано позов про стягнення заборгованості з ТОВ «Укрмонтажспецбуд» за господарськими договорами на загальну суму 22 755 737,83 грн., в тому числі і за договором купівлі - продажу №У-2 від 08.11.2017 року в розмірі 5 303 220,00 грн., який було повернуто ухвалою суду від 16.09.2025 року в межах справи №904/4137/20(904/4481/25) у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позову без руху та надання часу для усунення недоліків позовної заяви у вигляді надання доказів сплати судового збору в розмірі 273 068,85 грн.

Таким чином, скаржник зазначає, що покладення на скаржника обов`язку по сплаті судового збору фактично ставитиме в нерівні положення учасників даного спору, адже сплата судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі є обтяжливою для скаржника в силу скрутного фінансового положення, яке має місце внаслідок фактичного припинення господарської діяльності, та арештів грошових коштів та майна товариства в рамках чисельних виконавчих проваджень.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимог скаржника про звільнення від сплати судового збору з таких підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 4 названого Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється в розмірі 3028 гривень.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За змістом позовних вимог, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу автотранспортних засобів №У-5 від 01.12.2017, укладеного між ПРАТ "Криворіжіндустрбуд" та ТОВ «Укрмонтажспецбуд», розмір судового збору за яку становить 3 028, 00 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про витребування майна на загальну суму 6 840 209, 00 грн., розмір судового збору за яку, становить суму 102 603, 14 грн.

З огляду на викладені приписи Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, яка підлягає сплаті заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 126 757, 37 грн. (105 631, 14 грн. х 150% х 0,8).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Слід відзначити, що статтею 8 Закону України "Про судовий збір" чітко визначені умови та суб`єктний склад осіб, за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити сплату судового збору.

Разом з тим, наведені умови, перелік яких є вичерпним при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, не поширюються на скаржника.

Велика Палата в постанові від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зазначила, що із системного аналізу змісту норм статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, вказана особа, не є такою, що пов`язана з банкрутством.

Поряд з цим, відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19, щодо можливості застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір» до юридичних осіб.

Так, у пункті 71 постанови від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону №3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.

У відповідній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на справу «Телтронік-КАТВ» проти Польщі», де ЄСПЛ наголосив на необхідності особливо ретельного контролю за фінансовими обмеженнями доступу до суду, коли такі обмеження не пов`язані з перспективами успіху позову чи його суттю, а також коли відмова у звільненні від сплати судового збору відбувається на стадії прийняття позовної заяви, що унеможливлює будь-який розгляд справи по суті.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою надання розстрочення або відстрочення сплати судового збору, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.

Слід зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 01.04.2026 у справі №925/7/24(925/1011/25), від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).

За викладених обставин, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, в обґрунтування скрутного фінансового стану скаржник надав копії фінансової звітності підприємства ТОВ «Укрмонтажспецбуд» за 2023, 2024, 2025 роки форми 1-м «Фінансова звітність малого підприємства» та форми №2-м «Звіт про фінансові результати», відповідно до якої, як вказує скаржник, чистий прибуток підприємства становить незначні суми. Також, на підтвердження відсутності провадження активної господарської діяльності скаржник додає виписку за банківським рахунком підприємства за період 01.01.2026 по 27.08.2026.

Дослідивши надані документи, суд апеляційної інстанції встановив, що надані ТОВ «Укрмонтажспецбуд» баланси за 2023, 2024 та 2025 роки свідчать про наявність у товариства оборотних активів і дебіторської заборгованості, а також про збереження підприємством цих активів протягом відповідних звітних періодів.

Так, згідно з балансом за 2023 рік, станом на 31.12.2023:

- загальна вартість активів товариства - 22 519,4 тис. грн. (рядок 1300);

- оборотні активи - 16 080,0 тис. грн. (рядок 1195);

- дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги - 5 783,6 тис. грн. (рядок 1125);

- запаси товариства - 934,4 тис. грн. (рядок 1100);

- інші оборотні активи - 9 357,0 тис. грн. (рядок 1190);

- необоротні активи - 6 439,4 тис. грн. (рядок 1095), з яких основні засоби - 1 707,5 тис. грн. (рядок 1010).

З балансу за 2024 рік вбачається, що станом на 31.12.2024 товариство також мало активи загальною вартістю 22 017,0 тис. грн. (рядок 1300), у тому числі:

- необоротні активи - 5 962,7 тис. грн. (рядок 1095);

- основні засоби - 1 539,6 тис. грн. (рядок 1010);

- оборотні активи - 16 054,3 тис. грн. (рядок 1195);

- дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги - 5 811,2 тис. грн. (рядок 1125);

- запаси - 885,6 тис. грн. (рядок 1100);

- інші оборотні активи - 9 357,0 тис. грн. (рядок 1190).

Відповідно до балансу за 2025 рік, станом на 31.12.2025 загальна вартість активів ТОВ «Укрмонтажспецбуд» становила 20 881,2 тис. грн. (рядок 1300). При цьому у структурі активів обліковувалися:

- необоротні активи у сумі 4 839,8 тис. грн. (рядок 1095);

- основні засоби у сумі 1 375,3 тис. грн. (рядок 1010);

- оборотні активи у сумі 16 041,4 тис. грн. (рядок 1195);

- запаси у сумі 885,6 тис. грн. (рядок 1100);

- дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги у сумі 5 798,5 тис. грн. (рядок 1125);

- інші оборотні активи у сумі 9 357,0 тис. грн. (рядок 1190).

Таким чином, хоча у балансі за 2025 рік відображено незначний залишок грошових коштів, а саме 0,3 тис. грн. (рядок 1165), сама лише відсутність або незначний обсяг коштів на цю звітну дату не є достатньою підставою для висновку про повну неспроможність юридичної особи сплатити судовий збір, оскільки баланс підтверджує наявність у скаржника значних оборотних активів, зокрема дебіторської заборгованості та інших оборотних активів.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що від`ємне значення власного капіталу, відображене в балансі за 2025 рік у сумі 11 917,5 тис. грн. (рядок 1495), саме по собі не спростовує наявності у товариства активів на суму 20 881,2 тис. грн. (рядок 1300) та не є безумовним доказом відсутності можливості забезпечити надходження коштів у розмірі, необхідному для виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору.

За звітом про фінансові результати за 2025 рік товариство задекларувало чистий збиток 1 510,8 тис. грн. (рядок 2350). Водночас, цей показник характеризує результат діяльності за відповідний звітний період, але не доводить відсутності майна, майнових прав або інших активів, за рахунок яких може бути сплачено судовий збір. Навпаки, наявність дебіторської заборгованості у розмірі 5 798,5 тис. грн. (рядок 1125) та інших оборотних активів у розмірі 9 357,0 тис. грн. (рядок 1190) свідчить про існування майнових ресурсів товариства.

Таким чином надана фінансова звітність не підтверджує, що сплата судового збору в сумі 126 757, 37 грн. є для ТОВ «Укрмонтажспецбуд» об`єктивно неможливою та становить непропорційне обмеження права доступу до суду.

Щодо посилань апелянта на факт відкриття відносно нього 18 виконавчих проваджень у межах зведеного виконавчого провадження №65904344 (за якими вже стягнуто 855 478,42 грн. та залишається на виконанні 2 685 684,98 грн.), а також на накладення арештів на грошові кошти та майно товариства, суд зазначає, що наявність відкритих виконавчих проваджень, здійснення примусового стягнення коштів та накладення арештів органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями є наслідком невиконання або неналежного виконання юридичною особою своїх господарських зобов`язань перед кредиторами. Такі обставини відносяться до ризиків господарської діяльності товариства та не є безумовною чи винятковою підставою для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, факт перебування на примусовому виконанні вимог на загальну суму 2 685 684,98 грн. не спростовує встановлених судом за даними фінансової звітності показників наявності у ТОВ «Укрмонтажспецбуд» майнового ресурсу, загальна вартість якого становить 20 881,2 тис. грн., у тому числі оборотні активи у розмірі 16 041,4 тис. грн., що суттєво перевищує як суму заборгованості за виконавчими документами, так і розмір судового збору, належного до сплати.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє твердження апелянта щодо поставлення учасників спору в нерівне становище з огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю), а позов ліквідатора у справі про банкрутство №904/4137/20(904/4481/25) про стягнення коштів раніше повертався судом через несплату судового збору.

Звільнення окремих учасників справи від сплати судового збору безпосередньо в силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за своєю суттю, є реалізацією державної соціальної гарантії для визначених законом категорій осіб і таке звільнення не може розглядатися як дискримінація інших учасників судового процесу та не звільняє осіб, які не належать до пільгових категорій, від виконання їхнього процесуального обов`язку зі сплати судового збору.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом полягає у наданні їм однакового обсягу процесуальних прав та обов`язків, а обов`язок сплати судового збору є загальним процесуальним правилом, відступ від якого є винятковим правом, а не обов`язком суду, і застосовується лише за наявності належних, допустимих та беззаперечних доказів абсолютної фінансової неспроможності заявника.

Зважаючи на викладене, наведені заявником обставини та подані докази не є підставою для звільнення його від сплати судового збору, тому відповідна вимога скаржника про звільнення його від сплати судового збору не підлягає задоволенню, а відсутність доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі свідчить про недотримання скаржником вимог п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, за змістом апеляційної скарги скаржник просить суд апеляційної інстанції визнати поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року по справі №904/4137/20(904/5826/25) та поновити скаржнику такий процесуальний строк.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник вказує, що внаслідок масованого застосування країною агресором наприкінці 2025 на початку 2026 року засобів ураження проти енергетичної системи України призвело в місті Кривий Ріг, як і в м.Дніпро до перебування переважної більшості, як об`єктів промисловості, так і житлових будинків в режимі блекауту по декілька діб, що унеможливило повноцінне функціонування офісу юридичної особи та доступу до підсистеми «Електронний суд» як на стадії розгляду справи в суді першої інстанції (оскільки жодного процесуального документу ТОВ «Укрмонтажспецбуд» не було подано), так і після постановлення оскаржуваного рішення та на дату спливу строку на подання апеляційної скарги (06.01.2026 року).

За результатом дослідження клопотання скаржника, суд апеляційної інстанції вказує таке.

Положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повний текст рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року по справі №904/4137/20(904/5826/25) складено 17.12.2025 року (отримано 17.05.2026 року), отже строк на його оскарження сплинув 06.01.2026 року.

Між тим, слід відзначити, що в обґрунтування своїх вимог про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, останній посилається на обставин, які, за своїм змістом, не свідчать про неможливість скаржника звернутись через підсистему «Електронний суд» з апеляційною скаргою впродовж восьми місяців. Більш того, відсутність можливості подання процесуальних документів через підсистему «Електронний суд», не виключає можливості направлення апеляційної скарги поштовим зв`язком.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність доказів поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, суд звертає увагу на те, що скаржнику для дотримання вимог ст. 256 ГПК України при поданні даної скарги необхідно вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги ТОВ «Укрмонтажспецбуд» без руху та надання скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору та доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. ст. 174, 176, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №908/4137/20(904/5826/25) відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №908/4137/20(904/5826/25) залишити без руху.

3. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- надати докази сплати судового збору у розмірі 126 757, 37 грн.;

- заяву (клопотання) з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

4. Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

5. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

Суддя М.О. Дармін

Суддя Ю.В. Фещенко