Ухвала № 139474182 у справі № 904/4137/20 від 04.09.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

04.09.2026 м.Дніпро Справа № 904/4137/20 (904/5754/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., суддів Соп`яненко О.Ю. та Дарміна М.О., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі № 904/4137/20 (904/5754/25) (суддя Камша Н.М.), повний текст складено 17.12.2025

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг

до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд», м. Кривий Ріг,

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», м. Кривий Ріг

третьої особи-1, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

третьої особи-2, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

третьої особи-3, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

третьої особи-4, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Акцioнepнe тoвapиcтвo «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

про визнання договору недійсним

в межах справи №904/4137/20

за заявою Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд», м. Кривий Ріг

до боржника Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд», м. Кривий Ріг

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

10.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» та відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права власності та витребування майна.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним укладений 19.01.2018 між ПРАТ «Криворіжіндустрбуд» (продавець) та ТОВ «Укрмонтажспецбуд» договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), буд. 2г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1463077512110).

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ТОВ «Укрмонтажспецбуд» (ідентифікаційний код 40376547) на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1463077512110) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), буд. 2г, загальною площею 2038,4 кв.м.

Витребувано об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), буд. 2г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1463077512110) загальною площею 2038,4 кв.м. з володіння ТОВ «Укрмонтажспецбуд» у володіння ПРАТ «Криворіжіндустрбуд».

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» (50051, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10; ідентифікаційний код 01239186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМОНТАЖСПЕЦБУД» (50006, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), 2Г; ідентифікаційний код 40376547) грошові кошти в сумі 223 195, 67 грн.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» (50051, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 10; ідентифікаційний код 01239186) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 10 452, 81 грн. - судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» (50006, Україна, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), 2Г; ідентифікаційний код 40376547) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 10 452, 81 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням 30.08.2026 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» подало апеляційну скаргу, в якій просить:

1. Визнати поважними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року у справі №904/4137/20 (904/5754/25) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна у межах справи №904/4137/20 про визнання банкрутом ПрАТ «Криворіжіндустрбуд» та поновити скаржнику такий процесуальний строк.

2. Звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» від сплати судового збору за подання скаржником апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року по справі №904/4137/20 (904/5754/25) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна у межах справи №904/4137/20 про визнання банкрутом ПрАТ «Криворіжіндустрбуд».

3. Скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 року по справі №904/4137/20 (904/5754/25) за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Криворіжіндустрбуд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд», треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна у межах справи №904/4137/20 про визнання банкрутом ПрАТ «Криворіжіндустрбуд» та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 апеляційна скарга передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Джепа Ю.А. (суддя-доповідач), судді: Соп`яненко О.Ю., Дармін М.О.

ТОВ «Укрмонтажспецбуд» просить звільнити його від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним майновим станом, фактичним припиненням господарської діяльності протягом останніх декількох років, наявністю арештів грошових коштів та майна в межах численних виконавчих проваджень, приєднаних до зведеного виконавчого провадження №65904344. Вказані обставини підтверджуються фінансовою звітністю товариства за 2023- 2025 роки (форми №1-м та №2-м) та банківською випискою за період 01.01.2026- 27.08.2026.

Заявник посилається на ч.ч. 1- 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», рішення ЄСПЛ від 09.10.2025 у справі «Король та інші проти України» (Korol and others v. Ukraine; заява №82560/17 та 6 інших заяв), яким встановлено порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв`язку з непропорційним обмеженням доступу до суду, зокрема щодо ТОВ «Скайсіті-груп» №36465/21, а також постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №925/1293/19, згідно з якою питання застосування ст. 8 Закону №3674-VI до юридичної особи має вирішуватися індивідуально з урахуванням її фактичної можливості сплатити судовий збір та наслідків обмеження доступу до суду.

Додатково зазначено, що позивач ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тоді як для ТОВ «Укрмонтажспецбуд» сплата збору є обтяжливою з огляду на його фінансовий стан. Отже, покладення такого обов`язку може поставити учасників спору у нерівне становище та фактично обмежити право товариства на апеляційний перегляд.

У запереченнях проти відкриття апеляційного провадження позивач зазначає, що ТОВ «Укрмонтажспецбуд» подало апеляційну скаргу 30.08.2026 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №904/4137/20(904/5754/25), тоді як строк на його апеляційне оскарження сплив 06.01.2026.

Заперечуючи проти поновлення строку, позивач вказує, що посилання скаржника на масовані атаки російської федерації на енергетичну систему України наприкінці 2025 = на початку 2026 року та пов`язані з цим відключення електроенергії, відсутність Інтернету і неможливість користування підсистемою «Електронний суд» не підтверджені належними доказами та самі по собі не свідчать про об`єктивну неможливість реалізації процесуальних прав.

Зазначається, що доступ до «Електронного суду» не залежить від функціонування офісу юридичної особи, а спір перебував на розгляді суду першої інстанції з 15.10.2025, у зв`язку з чим період до спливу строку на апеляційне оскарження становив 83 дні, протягом яких відповідні обставини не були безперервними. Позивач також наголошує, що скаржником не доведено, чому саме 30.08.2026 він отримав реальну можливість реалізувати право на апеляційне оскарження. При цьому, як зазначено у запереченнях, ТОВ «Укрмонтажспецбуд» мало зареєстрований електронний кабінет, що підтверджується листом ДП «Інформаційні судові системи» від 20.10.2026 та довідкою, і через нього отримувало процесуальні документи у справі, що, на думку позивача, свідчить про можливість товариства отримувати судові документи та реалізовувати процесуальні права.

Крім того, позивач заперечує проти клопотання ТОВ «Укрмонтажспецбуд» про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, відповідно до якої положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб незалежно від їх майнового стану, а пункт 3 частини першої цієї статті може застосовуватися до юридичної особи лише за наявності майнового критерію та у справах щодо захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав або відшкодування шкоди здоров`ю. Оскільки предметом спору у справі №904/4137/20(904/5754/25) не є захист зазначених прав, позивач вважає, що ТОВ «Укрмонтажспецбуд» не належить до осіб, на яких поширюються положення ст. 8 Закону України «Про судовий збір», та просить відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні такого клопотання, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, звільнити від сплати судового збору, зменшити його розмір, а також відстрочити або розстрочити його сплату на підставі, встановлених цим законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19 звернула увагу на необхідність індивідуальної оцінки майнового стану юридичної особи та пропорційності покладення на неї обов`язку зі сплати судового збору з огляду на фактичну можливість його сплати та наслідки такого обов`язку для права на доступ до суду.

При цьому зазначений висновок не означає автоматичного звільнення юридичних осіб від сплати судового збору, а передбачає необхідність дослідження конкретних обставин та належних доказів, які підтверджують неспроможність особи сплатити судовий збір.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Як вже зазначалось, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується відповідне клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Водночас наведені ТОВ «Укрмонтажспецбуд» обставини та подані на їх підтвердження докази не дають підстав для висновку про об`єктивну неможливість сплати судового збору.

Подана фінансова звітність товариства за 2023- 2025 роки та банківська виписка за період з 01.01.2026 по 27.08.2026 свідчать про наявність у товариства фінансових труднощів, однак самі по собі не підтверджують відсутності у нього коштів, майна чи інших активів, за рахунок яких може бути виконано обов`язок зі сплати судового збору. Так само факт припинення активної господарської діяльності не свідчить про припинення майнових прав та обов`язків юридичної особи.

Посилання на арешт коштів та майна в межах виконавчих проваджень, у тому числі зведеного виконавчого провадження №65904344, також не є достатнім доказом неможливості сплати судового збору, оскільки скаржником не доведено, що всі належні йому активи є фактично недоступними для виконання цього обов`язку. Отже, подані докази підтверджують складне фінансове становище товариства, але не доводять саме тієї міри майнової неспроможності, яка унеможливлює сплату судового збору.

Посилання на рішення ЄСПЛ від 09.10.2025 у справі «Король та інші проти України» (Korol and others v. Ukraine; заява №82560/17 та 6 інших заяв) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 не спростовують цього висновку. Наведена судова практика вимагає індивідуальної оцінки майнового стану юридичної особи та пропорційності обмеження доступу до суду, але не встановлює безумовного права юридичної особи на звільнення від сплати судового збору. У цій справі необхідних доказів фактичної неспроможності скаржника сплатити збір не надано.

Довід про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не має правового значення для вирішення питання щодо пільги ТОВ «Укрмонтажспецбуд», оскільки така пільга пов`язана зі статусом конкретного учасника справи та прямо передбачена законом.

Не підтверджує неможливості сплати збору й посилання на повернення позовної заяви у справі №904/4137/20 (904/4481/25) ухвалою від 16.09.2025 через несплату судового збору в розмірі 273 068,85 грн, оскільки зазначена обставина стосується іншого провадження та не доводить поточної неможливості товариства сплатити судовий збір у цій справі.

Таким чином, заявником, не доведено належними доказами відповідного фінансового становища, у зв`язку з чим клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до пп. 6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, від розміру оспорюваної суми.

Ціна позову у даній справі визначається у розмірі вартості майна, що витребовується - 1 014 272,00 грн (майнова вимога). Крім того, позов містив дві немайнові вимоги, а саме: про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації.

Таким чином, при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті: за дві немайнові вимоги - 2 * 3 028,00 грн = 6 056,00 грн; за майнову вимогу - 1 014 272,00 грн * 1,5 % = 15 214,08 грн. Загальна сума судового збору за подання позовної заяви становить 21 270,08 грн.

За подання апеляційної скарги ставка судового збору становить 150 % зазначеної суми, тобто 21 270,08 грн * 150 % = 31 905,12 грн.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки апеляційну скаргу ТОВ «Укрмонтажспецбуд» подано в електронній формі через систему «Електронний суд», сума судового збору підлягає зменшенню із застосуванням коефіцієнта 0,8 та становить: 31 905,12 грн * 0,8 = 25 524,10 грн.

Отже, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №904/4137/20 (904/5754/25) ТОВ «Укрмонтажспецбуд» має сплатити судовий збір у розмірі 25 524,10 грн.

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __________ (номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Також скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ТОВ «Укрмонтажспецбуд» зазначає, що строк, який сплив 06.01.2026, пропущено з поважних причин, зумовлених масованими атаками російської федерації на енергетичну систему України наприкінці 2025 року - на початку 2026 року. За доводами відповідача-2, у м. Кривому Розі, де знаходиться товариство, тривали відключення електроенергії по декілька діб, що супроводжувалися відсутністю доступу до мережі Інтернет та унеможливлювали повноцінне функціонування офісу і користування підсистемою «Електронний суд».

На підтвердження поважності причин пропуску строку відповідач-2 посилається на положення ч. 3 ст. 256 ГПК України, практику Європейського суду з прав людини щодо недопущення надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм та забезпечення ефективного доступу до суду, зокрема рішення у справах «Walchli v. France», заява №35754/03, від 26.07.2007, «ТОВ «Фріда» проти України», заява №24003/07, від 08.12.2016, а також на постанову Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16. З огляду на наведене ТОВ «Укрмонтажспецбуд» просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити цей процесуальний строк.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Частинами третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.01.2022 у справі № 29/520-05, від 05.07.2023 у справі № 910/186/21 тощо).

У постанові від 10.09.2025 у справі № 601/485/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

За процедурою, визначеною процесуальним законом, суд апеляційної інстанції при відкритті апеляційного провадження і за наявності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вирішує питання про поновлення процесуального строку та перевіряє наявність обставин, на які посилається заявник у клопотанні про поновлення строку. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наданих доказів.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи його поновлення не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Процесуальне законодавство дає можливість апеляційному суду діяти на власний розсуд при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оcкарження, однак, виконуючи такі дискреційні повноваження, суд зобов`язаний обґрунтувати підстави прийняття відповідного рішення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У рішенні від 15.05.2025 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) ухвалив рішення у справі "Пожарська проти України" (CASE OF POZHARSKA v. UKRAINE), у якому з огляду на свою практику у справах "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, від 03.04.2008) та "Устименко проти України" (заява № 32053/13, від 29.10.2015) констатував порушення Україною щодо Пожарської Т. І. пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з порушенням принципу юридичної визначеності.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одним з елементів закріпленого в цій статті права на справедливий суд є принцип юридичної визначеності.

ЄСПЛ у згаданому вище рішенні вказав на те, що суд у справі заявниці, порушуючи принцип юридичної визначеності, прийняв до розгляду апеляційну скаргу за відсутності достатніх підстав для поновлення строку і задовольнив скаргу, подану поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2025 у справі "Пожарська проти України" (CASE OF POZHARSKA v. UKRAINE), підставою, на яку посилався Пенсійний фонд у своїй заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, було несвоєчасне вручення постанови суду першої інстанції. Ніщо не вказує, що були надані будь-які докази на підтримку цього твердження. Пенсійний фонд навіть не навів точної дати, коли йому нібито повідомили про постанову. У будь-якому випадку, очевидно, що він дізнався про постанову не пізніше лютого 2012 року, оскільки постанова була виконана (див. пункт 3). Проте національні суди поновили строк на оскарження, не пояснивши причини для цього та не коментуючи спосіб, у який вони вважали це можливим, незважаючи на положення національного законодавства, яке, як вбачається, забороняло таке поновлення у випадку спливу однорічного строку. З огляду на свою практику із цього питання Суд констатував, що у цій справі постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження та скасування ухваленої на користь заявниці постанови суду першої інстанції порушило принцип юридичної визначеності (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2026 у справі № 2а-2340/11).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 30.11.2023 у справі "ВАТ "Сквирасільрибгосп" проти України" (CASE OF SKVYRASILRYBGOSP, VAT v. UKRAINE) заява № 27128/11, Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у цій справі порушено у зв`язку з відсутністю належного обґрунтування для задоволення клопотання про поновлення строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, адже, задовольняючи це клопотання, апеляційний суд просто підтримав аргумент заступника прокурора, що строк було пропущено з "поважних причин", оскільки йому стало відомо про рішення суду від 24 березня 2010 року приблизно через шість місяців, не перевіривши, чи міг прокурор або загалом органи державної влади, у тому числі Генеральна прокуратура України та Сквирська РДА, від імені яких він подав апеляційну скаргу, бути повідомлені про рішення раніше (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2024 у справі № 22/045-10).

В контексті наведеного суд звертається до висновку, викладеного в постанові від 04.12.2020 у справі №521/2816/15-ц, де Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, вказав, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Аналогічні висновки викладено також в постановах Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 915/148/20, від 24.05.2022 у справі № 917/663/20, від 22.10.2024 у справі № 925/1341/22 тощо.

Клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №904/4137/20 (904/5754/25), слід запропонувати скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, слід у строк, що визначений цією ухвалою, запропонувати скаржнику вказати інші підстави для розгляду клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги та надати докази сплати судового збору у сумі 25 524,10 грн.

Керуючись статтями 234, 256, 258, 259, 262, 263, 271 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №904/4137/20 (904/5754/25) - відмовити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмонтажспецбуд» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 у справі №904/4137/20 (904/5754/25) - залишити без руху.

3. Встановити Скаржнику десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- надати докази сплати судового збору у сумі 25 524,10 грн;

- зазначити інші підстави для поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.

4. Роз`яснити скаржнику, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.

5. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Ю.А.Джепа

Судді: О.Ю. Соп`яненко

М.О. Дармін