Справа № 646/10439/25
Провадження №2-ві/548/2/26
У Х В А Л А
24.09.2026 м. Хорол
Хорольський районни суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Лідовець Т. М.,
за участю секретаря судових засідань - Манжос Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі № 646/10439/25 судді Старокожка В. П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
у провадженні судді Хорольського районного суду Полтавської області Старокожка В. П. перебуває цивільна справа № 646/10439/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.
17 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про відвід головуючого по вищезазначеній справі, в обґрунтування якої зазначив, що суддя Старокожко В. П. не перевірив можливий факт своєчасного апеляційного оскарження ухвали від 28.07.2026 про призначення судової почеркознавчої експертизи та направив судовому експерту для виконання ухвалу, яка оскаржена та внаслідок цього не набрала чинності. Зазначив, що апеляційну скаргу на ухвалу від 28.07.2026 ним було подано 11.08.2026 за допомогою підсистеми "Електронний суд". Полтавський апеляційний суд 17.08.2026 терміново запросив матеріали справи з Хорольського районного суду Полтавської області у зв`язку із надходженням апеляційної скарги. Однак матеріали оскарження цієї ухвали відповідно до супровідного листа від 17.08.2026 були надіслані до експертної установи для виконання в частині призначення експертизи.
Крім того, суддя Старокожко В.П. організував надсилання матеріалів оскарження цієї ухвали до апеляційної установи, а не справи в цілому, як це вказано у запиті Полтавського апеляційного суду, та після повернення матеріалів справи до суду експертною установою не надіслав її до апеляційного суду, а призначив судове засідання із розгляду клопотання експерта.
Перелічені дії судді Старокожка В. П., як зазначив заявник, є проявом необґрунтованого та протиправного сприяння позивачу на шкоду інтересам відповідача, що є суттєвим порушенням принципів об`єктивності та неупередженості. З огляду на викладене, просив здійснити відвід судді Старокожка В. П. від розгляду цивільної справи № № 646/10439/25.
Відповідно до ухвали Хорольського районного суду Полтавсьої області від 17 вересня 2026 року, дослідивши зміст заяви про відвід, суддя Старокожко В. П. дійшов до висновку про його необґрунтованість, у зв`язку з чим заяву відповідача ОСОБА_1 було передано у канцелярію суду для визначення в порядку статті 33 ЦПК іншого судді для вирішення питання про відвід .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 17.09.2026 заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Старокожка В. П. передана на розгляд судді Лідовець Т. М.
На підставі статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши надані матеріали, суд дійшов до такого висновку.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.
Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.
Проте, право на відвід не є абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.
Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.
Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.
Пунктами 3 та 5 частини першої статті 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з вимогами частини другої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Жодних доказів, які б свідчили про упередженість та необ`єктивність судді Старокожка В. П. при розгляді цивільної справи № 646/10439/25 суду не надано та таких обставин ним не встановлено.
Викладені відповідачем ОСОБА_1 обставини свідчать про фактичне вчинення судом певних процесуальних дій та постановлення процесуальних рішень, які не можуть свідчити про упередженість головуючого під час розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. Наведені доводи заявника не містять доказів особистої упередженості судді чи реальних обставин, які обґрунтовано ставили б під сумнів його безсторонність у контексті оцінки безсторонності суду за суб`єктивним та об`єктивним критеріями, зазначених, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (Заява N 4785/02, рішення від 10 грудня 2009 року).
Отже, перевіривши заяву про відвід, судом не встановлено підстав для її задоволення, оскільки заява ОСОБА_1 не ґрунтується на положеннях статей 36, 37 ЦПК України, які визначають підстави відводу, а обґрунтована лише незгодою з процесуальними діями під час розгляду даної справи, що не може бути підставою для відводу.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що заявлений відвід необґрунтований, підстави передбачені статтею 36 ЦПК України відсутні, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд
постановив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого у справі № 646/10439/25 судді Старокожка В. П. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Лідовець Т. М