Ухвала № 137633768 у справі № 904/4137/20 від 19.06.2026

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. [телефон приховано], fax [телефон приховано]

УХВАЛА

про результат розгляду клопотання про

роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 та наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026

19.06.2026 м. Дніпро Справа № 904/4137/20 (904/5754/25)

За клопотанням арбітражного керуючого (ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд") Чупруна Євгена Вікторовича

про роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 та наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026

у справі

за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

за участю третьої особи-1, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро

за участю третьої особи-2, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

за участю третьої особи-3, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

та за участю третьої особи-4, без самостійний вимог на предмет спору на стороні позивача: Акцioнepнe тoвapиcтвo "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання договору недійсним Суддя Камша Н.М.

Суддя Камша Н.М.

За участю секретаря судового засідання Бакаєвої А.О.

Представники:

від заявника: Чупрун Є.В. - ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд"

від позивача: не з`явився

від відповідача-1 (стягувача): Чупрун Є.В.

від відповідача-2 (боржника): не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

від третьої особи-4: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 задоволені позовні вимоги, а саме:

- визнано недійсним, укладений 19.01.2018 між ПРАТ "Криворіжіндустрбуд" (продавець) та ТОВ "Укрмонтажспецбуд" договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), буд. 2г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1463077512110);

- скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Державному реєстрі прав) державну реєстрацію права власності ТОВ "Укрмонтажспецбуд" на об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1463077512110) за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), буд. 2г, загальною площею 2038,4 кв. м;

- витребувано об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), буд. 2г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1463077512110) загальною площею 2038,4 кв.м з володіння ТОВ "Укрмонтажспецбуд" у володіння ПРАТ "Криворіжіндустрбуд";

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" грошові кошти в сумі 223 195, 67 грн.;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд" на користь Державного бюджету 10 452, 81 грн. - судового збору;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажспецбуд" на користь Державного бюджету 10 452, 81 грн. - судового збору.

12.01.2026 на виконання вказаного рішення суду були видані відповідні накази.

27.05.2026 до суду від арбітражного керуючого (ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд") Чупруна Євгена Вікторовича надійшло клопотання про роз`яснення судового рішення та виконавчого документу (наказу), в якому він просить роз`яснити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 та наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4137/20 (904/5754/25), а саме: встановити (роз`яснити), який чіткий спосіб та порядок примусового виконання мають застосувати органи Державної виконавчої служби при виконанні вимог про витребування рухомого та нерухомого майна з володіння ТОВ "Укрмонтажспецбуд", чи передбачають вказані рішення суду право державного виконавця вчиняти дії щодо примусового вилучення (відняття) цього майна у боржника та обов`язок його фактичної передачі уповноваженій особі - ліквідатору ПрАТ "Криворіжіндустрбуд" арбітражному керуючому Чупруну Євгену Вікторовичу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2026 постановлено наступне:

- клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд") Чупруна Євгена Вікторовича про роз`яснення судового рішення та наказу суду - залишено без руху;

- надано заявнику строк для усунення недоліків: протягом 7-ми днів з моменту отримання ухвали, надати до суду: докази про сплату судового збору у сумі 1 331,20 грн.; докази направлення заяви з додатками всім учасникам справи.

08.06.2026 до суду від арбітражного керуючого (ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд") Чупруна Євгена Вікторовича надійшло клопотання про усунення недоліків клопотання про роз`яснення судового рішення та виконавчого документу (наказу).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2026 постановлено про наступне:

- клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд") Чупруна Євгена Вікторовича про роз`яснення судового рішення та виконавчого документу (наказу) прийнято до розгляду та призначено його розгляд у судовому засіданні на 19.06.2026 о 10:00 год.;

- запропоновано боржнику та позивачу у справі до судового засідання подати: відзив на клопотання про роз`яснення судового рішення та виконавчого документу (наказу).

11.06.2026 до суду від заявника клопотання надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій він просить надати йому можливість взяти участь у призначеному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

У судове засідання 19.06.2026 з`явився представник заявника клопотання, представники позивача, відповідача-2 та третіх осіб у вказане засідання не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

При цьому судом враховано, що неявка у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

У судовому засіданні 19.06.2026 досліджені докази в обґрунтування клопотання, заслухана позиція заявника клопотання щодо поданого ним клопотання про роз`яснення судового рішення та наказу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для його розгляду, заслухавши пояснення заявника клопотання,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 задоволені позовні вимоги, зокрема, витребувано об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Балка Червона (колишня вул. Ландау), буд. 2г (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1463077512110) загальною площею 2038,4 кв.м з володіння ТОВ "Укрмонтажспецбуд" у володіння ПРАТ "Криворіжіндустрбуд".

12.01.2026 на виконання вказаного рішення суду, серед інших, був виданий відповідний наказ.

Відповідно до статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Так, у відповідності до вказаної норми закону, арбітражний керуючий (ліквідатор Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд") Чупрун Євген Вікторович звернувся із клопотанням про роз`яснення судового рішення та виконавчого документу (наказу), в якому він просить роз`яснити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 та наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4137/20 (904/5754/25), а саме: встановити (роз`яснити), який чіткий спосіб та порядок примусового виконання мають застосувати органи Державної виконавчої служби при виконанні вимог про витребування рухомого та нерухомого майна з володіння ТОВ "Укрмонтажспецбуд", чи передбачають вказані рішення суду право державного виконавця вчиняти дії щодо примусового вилучення (відняття) цього майна у боржника та обов`язок його фактичної передачі уповноваженій особі - ліквідатору ПрАТ "Криворіжіндустрбуд" арбітражному керуючому Чупруну Євгену Вікторовичу.

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на таке:

- ліквідатором вживалися неодноразові заходи щодо пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4137/20 (904/5754/25) до примусового виконання, проте органи державної виконавчої служби (ДВС) системно відмовляють у відкритті виконавчого провадження, посилаючись на нечіткість резолютивної частини рішення суду. Так, ліквідатор зазначає, що ним була направлена заява від 05.02.2026 про примусове виконання рішення на Криворізький ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, проте 25.02.2026 ліквідатор отримав лист - Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, в якому Криворізький ВДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що документ пред`явлений не за територіальністю;

- 25.02.2026 ліквідатором направлена заява про примусове виконання рішення на Саксаганський ВДВС м. Кривий Ріг, Криворізького району Дніпропетровської області, Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, проте листом Саксаганським відділом державної виконавчої служби у м. Кривому Розі, Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції повідомлено про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання про витребування з володіння ТОВ "Укрмонтажспецбуд" у володіння ПрАТ "Криворіжіндустрбуд" у зв`язку з тим, що передано у власність майно, не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, визначених ст. ст. 10, 63 Закону України "Про виконавче провадження";

- 30.03.2026 ліквідатором повторно направлена заяви про примусове виконання рішення до Саксаганського ВДВС м. Кривий Ріг, Криворізького району Дніпропетровської області, Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, проте листом надане Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та повідомлено, що надано виконавчий документ, в результативній частині якого відсутня інформація, яка б передбачала застосування до боржника заходів примусового виконання, визначених ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" в частині зобов`язання вчинити певні дії, а також порушено вимогу ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", де чітко визначено порядок вилучення майна та обов`язкова передача стягувачу, який повинен бути зазначений в регулятивній частині рішення. В назначеному до примусового виконання суду не визначено саме кому державний виконавець повинен передати вилучене у боржника майно, тим самим не визначено кому саме державний виконавець повинен передати вилучене майно, тим самим не визначено чіткий спосіб виконання рішення, а це є обов`язковою вимогою до виконавчого документу відповідно до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження";

- заявник клопотання виснує, що за вказаного, орган державної виконавчої служби фактично відмовляється виконувати чинне судове рішення через формальні перешкоди, мотивуючи це тим, що формулювання суду "витребувати з володіння ТОВ... у володіння ПрАТ..." без деталізації процесу вилучення та передачі майна арбітражному керуючому робить рішення неконкретизованим та неможливим для виконання в розумінні Закону України "Про виконавче провадження". Враховуючи, що наявні розбіжності між формулюванням резолютивної частини рішень суду та вимогами законодавства про виконавче провадження унеможливлюють повернення майна до ліквідаційної маси банкрута, заявник вказує, що виникла гостра необхідність у роз`ясненні судом порядку виконання вказаних наказів.

Дослідивши зміст поданого клопотання та доданих до нього документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 124 Конституції України та статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 245 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Виходячи із змісту наведеної норми роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень, серед іншого, є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

У силу частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Зокрема, згідно із висновками Верховного Суду у постановах від 24.06.2021 у справі №914/2614/13 та від 08.06.2022 в справі № 369/13690/20 рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння підлягає примусовому виконанню у порядку, передбаченому статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження", шляхом вилучення майна у боржника і передачі стягувачу предметів, вказаних у рішенні. Зазначення у судовому рішенні (виконавчому листі) про витребування майна та зобов`язання передати його власнику, не може свідчити що таке рішення підлягає виконанню як рішення немайнового характеру, оскільки його виконання передбачає вчинення виконавцем дій щодо вилучення майна у боржника і передачі його стягувачу, а не обмежується лише діями виконавця щодо перевірки виконання рішення боржником.

Порядок дій посадових осіб державної виконавчої служби при примусовому виконанні судових рішень такої категорії чітко регламентований нормами Закону України "Про виконавче провадження", висновки щодо застосування яких наведені у постановах Верховного Суду від 30.05.2018 та від 14.01.2020 у справі № 2-690/11, від 13.11.2019 у справі №314/738/15-ц.

Розглянувши подане клопотання, з у рахуванням викладених Саксаганським відділом державної виконавчої служби у м. Кривому Розі, Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління юстиції зауважень у Повідомленні про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.04.2026 (а.с. 200 у томі 1), суд дійшов висновку, що заявником фактично порушується питання про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд відзначає, що правове обґрунтування прийняття рішення судом, що зазначається у мотивувальній частині рішення, та правові наслідки, пов`язані з виконанням судового рішення, не можуть бути предметом роз`яснення відповідно до вимог ст. 245 Господарського процесуального кодексу України. Роз`яснення ж порядку застосування норм законодавства в розумінні наведених статей закону, виходячи з приписів цих норм, теж не допускається.

Заява про роз`яснення судового рішення відповідно до ст. 245 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню, якщо заявник фактично порушує питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення (висновки щодо застосування подібних норм права викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №910/12754/14, від 24.04.2018 у справі №910/19810/17).

Зі змісту поданого клопотання вбачається, що заявник просить роз`яснити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 та наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4137/20 (904/5754/25), зокрема, шляхом роз`яснення який чіткий спосіб та порядок примусового виконання мають застосувати органи Державної виконавчої служби при виконанні вимог про витребування рухомого та нерухомого майна з володіння ТОВ "Укрмонтажспецбуд".

Отже, за аналізом змісту клопотання про роз`яснення рішення та наказу суду, вбачається, що завник фактично порушує питання, які зводяться до необхідності надання консультацій і роз`яснень з правових питань щодо порядку виконання рішення, тобто заявник просить роз`яснити правові наслідки, що настають після розгляду судом даної справи, а саме те, що знаходиться поза судовим рішенням, що не може бути предметом роз`яснення відповідно до приписів статті 245 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.09.2024 у справі № 910/10009/22.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ураховуючи викладене, а також те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 та наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4137/20 (904/5754/25) не підлягають роз`ясненню за наведеними заявником аргументами та підставами, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про роз`яснення рішення та наказу суду у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання арбітражного керуючого (ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Криворіжіндустрбуд") Чупруна Євгена Вікторовича про роз`яснення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2025 та наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2026 у справі № 904/4137/20 (904/5754/25) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 19.06.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний - 22.06.2026.

Суддя Н.М. Камша