РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
за результатами вирішення заяви про відвід
19 серпня 2026 року Р і в н е №460/10297/26
Рівненський окружний адміністративний суд в складі судді О.Р. Греська, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді С.А. Борискіна в адміністративній справі
ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" 12.06.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2026, встановлений єдиний унікальний номер судової справи 460/10297/26 за даним позовом та визначено склад суду: головуючий суддя Комшелюк Т.О.
Ухвалою суду від 15.06.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цією ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотань позивача щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін; трансляції судових засідань в мережі Інтернет на YouTube; про участь позивача в усіх судових засіданнях в судовій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів; направлення процесуальних документів на адресу електронної пошти та залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.
Ухвалою суду від 22.06.2026 визнано заяву про відвід судді Т.О. Комшелюк необґрунтованою та передано справу № 460/10297/26 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 22.06.2026 (суддя Недашківська К.М.) заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Т.О. Комшелюк в адміністративній справі № 460/10297/26, залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 23.06.2026 визнано заяву про відвід судді Т.О. Комшелюк необґрунтованою та передано справу № 460/10297/26 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 24.06.2026 (суддя Дорошенко Н.О.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Комшелюк Т.О. у адміністративній справі № 460/10297/26 відмовлено.
Ухвалою суду від 01.07.2026 визнано заяву про відвід судді Т.О. Комшелюк необґрунтованою та передано справу № 460/10297/26 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 02.07.2026 (суддя Нор У.М.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Комшелюк Т.О. у адміністративній справі № 460/10297/26 відмовлено.
Ухвалою суду від 14.07.2026 визнано заяву про відвід судді Т.О. Комшелюк необґрунтованою та передано справу № 460/10297/26 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 17.07.2026 (суддя Максимчук О.О.) у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Комшелюк Т.О. у адміністративній справі № 460/10297/26, відмовлено.
Ухвалою суду від 04.08.2026 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Карповича Андрія Петровича про відвід судді Комшелюк Тамари Оруджалієвни в адміністративній справі № 460/10297/26, відмовлено. Заяву судді Комшелюк Тамари Оруджалієвни про самовідвід від розгляду справи №460/10297/26, задоволено. Адміністративну справу № 460/10297/26 передано для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Рівненського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 головуючим суддею по розгляду справи № 460/10297/26 визначено суддю Борискіна С.А.
Ухвалою суду від 05.08.2026 прийнято до провадження адміністративну справу № 460/10297/26, розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
18.08.2026 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Борискіна С.А.
За результатами автоматизованого розподілу справи 460/10297/26 для вирішення питання про відвід визначеного головуючим суддею О.Р. Греська.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді в порядку письмового провадження.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи заяву про відвід судді С.А. Борискіна, суд зазначає наступне.
Зазначена заява обґрунтована тим, що в декларації про майновий стан особи за 2021 суддя Борискін С.А. задекларував грошовий подарунок від батька ОСОБА_2 у сумі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) грн 00 коп. Разом з тим, згідно відкритого публічного реєстру "Опендатабот" особа за даними " ОСОБА_2 " до 16.04.2021 значалась, як керівник юридичної особи ТДВ "Рівненський завод будівельних матеріалів". Зауважує, що за даними відкритого публічного реєстру "Опендатабот" юридична особа ТДВ "Рівненський завод будівельних матеріалів" є фігурантом кримінального провадження №3201311[телефон приховано] від 14.10.2013 відносно директора ТОВ "Компанія Енерготрейд" за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України. Також, за даними відкритого публічного реєстру "Опендатабот" юридична особа ТДВ "Рівненський завод будівельних матеріалів" є фігурантом кримінального провадження № 42016181130000042 від 26.05.2016 відносно ТОВ "Медовий Край", за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. Наголошує, що наведені обставини у своїй сукупності виключають довіру позивача до судді Борискіна С.А. як до безстороннього та об`єктивного судді у цій справі, оскільки наявний об`єктивно підтверджений тісний сімейний та майновий зв`язок судді з особою, яка тривалий час була керівником та бенефіціаром підприємства, що фігурувало у кримінальних провадженнях.
Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.
За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме - обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Слід зазначити, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного закону не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість (безсторонність) судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Згідно зі стандартами ЄСПЛ та національною доктриною, суб`єктивна неупередженість судді презюмується, доки не надано доказів протилежного. При цьому, сумніви мають бути об`єктивно обґрунтованими, а не базуватися лише на побоюваннях зацікавленої особи.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення ЄСПЛ у справі "Клейн та інші проти Нідерландів").
При цьому, згідно з частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Суд зазначає, що заявником до заяви про відвід не долучено жодного доказу на підтвердження та обґрунтування факту прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Окрім цього, зі змісту самої заяви про відвід неможливо встановити жодних конкретизованих фактів з приводу того, в чому ж полягає пряма чи опосередкована заінтересованість судді в результаті розгляду справи.
Суд зазначає, що для відведення судді в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.
Тому, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів в об`єктивності судді, оскільки відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості судді як з погляду на "суб`єктивний критерій", так і з погляду на "об`єктивний критерій", сформульовані Європейським судом з прав людини.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалі від 17.07.2020 у справі №826/11409/17.
Суд не встановив наявність обставин, вказаних пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 КАС України, що могли б стати підставою для відводу судді С.А. Борискіна.
Крім того, суд зазначає, що заявником не надано доказів упередженості або необ`єктивності судді у вирішенні даної справи для цілей відводу на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.
Зазначені в заяві обставини є необґрунтованими та не можуть свідчити про наявність підстав для відводу судді у справі №460/10297/26.
Тому, заява про відвід судді С.А. Борискіна задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді С.А. Борискіна в адміністративній справі №460/10297/26, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Олег ГРЕСЬКО