РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
щодо скасування заходів забезпечення позову
19 червня 2026 р. Р і в н е №460/10297/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Т.О. Комшелюк за участю секретаря судового засідання Ю.Р. Шемчук та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 , представник Карпович А.П.,
відповідача: представник Хоменчук К.Л.,
розглянувши клопотання про скасування заходів забезпечення позову у адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області ;
про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, в якій позивач просить суд визнати протиправними і скасувати рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026 яким вирішено: «визнати адвоката ОСОБА_1 такою, що вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразилося у порушенні статей 7, 12, 44, 54 Правил адвокатської етики; застосувати до адвоката Криворучко Лариси Сергіївни (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4676/10 від 24.11.2011 р., виданого Київською обласною КДКА) дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 05 червня 2026 року до 05 червня 2027 року включно» - з дня його прийняття».
Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
15.06.2026 заявник подав заяву про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 15.06.2026 заяву про забезпечення позову задоволено, зупинено дію рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 460/10297/26.
16.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від КДКА Вінницької області надійшло клопотання, в якому останній просить суд скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 15.06.2026 у справі № 460/10297/26 у виді зупинення дії рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік. Клопотання обґрунтовано тим, що відсутні підстави для забезпечення позову, визначені ч. 2 ст. 150 КАС України. Також звертає увагу на сталу практику Верховного Суду щодо забезпечення позову в подібних спірних правовідносинах. Просить заяву задовольнити.
Ухвалами суду від 17.06.2026 задоволено клопотання та заяву учасників справи про їх участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Позивач подав заперечення проти скасування заходів забезпечення позову від 17.06.2026 та від 19.06.2026. В обґрунтування заперечень, в загальному, зазначає, що зазначені КДКА Вінницької області у клопотанні постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду не є релевантними у справі № 460/10297/26, висновки у зазначених постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, які відповідач поклав в основу клопотання, а також цитати із зазначених постанов Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, «абсолютно» не відповідають обставинам даної справи, учасники справи є різними, дати прийняття рішень КДКА у вказаних справах теж є різними. Також зазначають, що порушення права на захист громадян внаслідок припинення дії договорів про надання правничої допомоги, є абсолютно достатньою, самостійною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Просить у задоволенні клопотання відмовити.
В судовому засіданні позивач та його представник заперечили проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову з тотожних змісту письмових заперечень підстав. Додатково зауважили, що беззаперечним є те, що рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026 порушує право позивача на працю, а також порушує інтереси інших осіб, зокрема, право клієнтів на вільний вибір адвоката.
Представник КДКА Вінницької області в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у клопотанні з аналогічних підстав. Додатково звернув увагу на те, що позивач не позбавлений права на працю в його широкому значенні. Звертає увагу, що позивач є бенефіціаром кількох підприємств, має право надавати послуги у сфері права і без адвокатського посвідчення, здійснює викладацьку діяльність, яка є оплачуваною. Наголосив на обов`язку суду враховувати правові висновки Верховного Суду.
Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, долучені до заяв про забезпечення позову та про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано, зокрема, статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Приписами частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову, як неодноразово зазначав Верховний Суд, це надання позивачу тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом і набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову фактично є втручанням суду в спірні правовідносини до їхнього вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав і в порядку, прямо передбаченому законом.
За змістом частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначений статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Із аналізу процесуальних норм, які наведені, можна дійти висновку, що скасування заходів забезпечення позову можливе або з власної ініціативи суду, або ж за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Водночас варто зауважити, що скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував.
Суд зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України не наводить і не встановлює підстав для скасування заходів забезпечення позову, однак, зважаючи на норми, викладені у ст. 157 КАС України в сукупності, такими слід вважати, зокрема, наявність обставин, котрі засвідчують відсутність тих підстав для забезпечення позову, які визначені у статті 150 КАС України, і якщо вжиті заходи забезпечення позову є надмірними та порушують баланс інтересів сторін.
Таким чином, у випадку подання учасником справи вмотивованого клопотання, за доведення відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, раніше застосовані заходи забезпечення можуть бути скасовані.
Судом встановлено, що заходи забезпечення позову були застосовані з метою запобігання можливому ускладненню чи унеможливленню виконання рішення суду, оскільки негативні наслідки для прав та інтересів позивача у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення пов`язані з його професійною діяльністю.
Разом з тим, суд зважає на таке.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією із гарантій захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб - позивачів (майбутніх позивачів) в адміністративному процесі; механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, ухваленого в адміністративній справі на користь позивача. Водночас заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (майбутнього позивача) до ухвалення судом рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (відповідача), та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У постановах від 12 березня 2025 року в справі № 380/20209/24, від 14 травня 2025 року в справі № 260/5758/24, від 19 червня 2025 року в справі № 320/37366/23, від 03 лютого 2026 року в справі № 160/30866/24, Верховний Суд наголосив на тому, що, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також ураховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їхнє відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Відповідно до правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що суд не вправі вживати заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
За матеріалами справи № 460/10297/26, КДКА Вінницької області рішенням від 05 червня 2026 року, дію якого судом зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі в якості забезпечення позову про визнання протиправним і скасування цього рішення, застосувала до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 05.06.2026 до 05.06.2027 включно.
Як наведено в ухвалі суду про забезпечення позову, наслідком не вжиття судом заходів забезпечення позову є можливі порушення трудових, майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Проте слід зазначити, що метою забезпечення позову, є уникнення можливих порушень в майбутньому, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
Судом встановлено, що КДКА Вінницької області, приймаючи спірне рішення від 05.06.2026, застосувала до позивача захід дисциплінарного впливу, який передбачений Законом № 5076-VI.
При цьому, забезпечення позову шляхом зупинення рішення КДКА Вінницької області від 05.06.2026, фактично надало право ОСОБА_1 продовжувати здійснювати адвокатську діяльність на противагу оскаржуваному рішенню відповідача, який є компетентним органом щодо прийняття рішень про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Так, за правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 вересня 2020 року в справі № 640/1305/20, від 22 жовтня 2020 року в справі № 640/1304/20, від 24 листопада 2020 року в справі № 640/9636/20, від 14 травня 2021 року в справі № 320/3957/20, яка врахована Верховним Судом у постанові від 20 травня 2025 року в справі № 460/27546/23, оскільки позивачі звернулися до суду з позовами, зокрема, щодо скасування рішень дисциплінарних палат КДКА, дія яких обмежена в часі, то зупинення таких рішень в порядку забезпечення позову фактично вказує на вирішення позовних вимог в адміністративному спорі по суті, з огляду на їхній тимчасовий характер.
У постановах від 24 травня 2023 року в справі № 640/10883/22 та від 03 серпня 2023 року в справі № 600/2304/22-а Верховний Суд звернув увагу на те, що рішення суду за такими позовами (про визнання протиправними та скасування рішень про накладення дисциплінарного стягнення), не потребують виконання, їхнє значення полягає у констатації факту правомірності/неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Знову ж Верховний Суд вчергове наголосив, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. Надання правової оцінки оскаржуваним рішенням КДКА та ВКДКА має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом. Тому вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб (шляхом зупинення дії рішення) фактично призводить до вирішення спору по суті.
Подібної правової позиції дотримувався Верховний Суд і у постановах від 14 травня 2025 року в справі № 260/5758/24 та від 20 травня 2025 року в справі № 460/27546/23.
Верховний Суд у постановах від 24 травня 2023 року в справі № 640/10883/22, від 03 серпня 2023 року в справі № 600/2304/22-а, від 20 травня 2025 року в справі № 460/27546/23 наголосив на тому, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи, щодо якої вони прийняті/вчинені. Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов`язки особи, тим більше, якщо це рішення, прийняте уповноваженим дисциплінарним органом, спрямоване на застосування передбаченої законом спеціальної професійної відповідальності, правова природа якої обумовлена особливим статусом адвоката. Водночас такі обставини, навіть у разі їхнього доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
З приводу того, що факт застосування дисциплінарного стягнення впливає на професійну діяльність позивача та призводить до негативних наслідків щодо цієї діяльності, впливає на його репутацію, то суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 30 вересня 2020 року в справі № 640/1305/20, від 22 жовтня 2020 року в справі № 640/1304/20, від 24 листопада 2020 року в справі № 640/9636/20 зауважив, що дисциплінарна відповідальність завжди носить негативний характер щодо особи, до якої вона застосовується, з огляду на характер, як захід примусу.
Також Верховний Суд у постановах від 30 вересня 2020 року в справі № 640/1305/20, від 22 жовтня 2020 року в справі № 640/1304/20, від 24 листопада 2020 року в справі № 640/9636/20, від 20 квітня 2021 року в справі № 640/17351/19, від 14 травня 2021 року в справі № 320/3957/20, від 24 травня 2023 року в справі № 640/10883/22, від 14 травня 2025 року в справі № 260/5758/24 визнав неприйнятними аргументи про те, що застосованим дисциплінарним заходом здійснено втручання у право позивача - адвоката на працю, оскільки вимагає оцінки пропорційності застосованого заходу вчиненого дисциплінарного проступку, що не допустимо при вирішенні питання забезпечення позову.
Суд зазначає, що рішення КДКА Вінницької області від 05 червня 2026 року дійсно тягне певні негативні наслідки для позивача, зокрема, впливає на професійну діяльність, його репутацію, отримання доходу від професійної діяльності. Проте у розумінні норм статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідні обставини, навіть у разі їхнього доведення, не є безперечними підставами для вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі.
Правова позиція з подібних правовідносин викладена Верховним Судом у постанові від 21 травня 2026 року в адміністративній справі № 120/7636/25.
Суд зауважує, що застосування останньої правової позиції Верховного Суду полягає в обов`язковому врахуванні судами та державними органами найсвіжіших висновків щодо тлумачення норм права, викладених у постановах Касаційних судів або Великої Палати ВС і пріоритет завжди надається рішенню, ухваленому останнім у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведену вище практику Верховного Суду та обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про скасування вжиття заходів забезпечення позову, з огляду на тимчасовий характер заходів забезпечення позову, необхідність дотримання балансу інтересів сторін, а також на те, що вжиті заходи забезпечення позову є надмірними, суд вважає, що подальше застосування забезпечення позову є недоцільним і таким, що не відповідає завданням адміністративного судочинства.
За наведеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви КДКА Вінницької області та скасування заходів, вжитих ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 про забезпечення позову в адміністративній справі № 460/10297/26.
Керуючись статтями 150-158, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у адміністративній справі № 460/10297/26.
Скасувати зупинення дії рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 05 червня 2026 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік з 05 червня 2026 року до 05 червня 2027 року включно.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову зупиняє виконання цієї ухвали.
Повний текст ухвали складений 19 червня 2026 року.
Суддя Т.О. Комшелюк