ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 червня 2026 року
м. Чернівці
справа № 727/13286/25
провадження № 22-ц/822/763/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Одинака О. О., Височанської Н. К., Кулянди М. І.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про виклик та допит свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2025 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 лютого 2026 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_2 .
03 квітня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.
06 квітня 2026 року на зазначене вище рішення суду першої інстанції також подала апеляційну скаргу ОСОБА_4 .
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у вказаній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 лютого 2026 року.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 08 травня 2026 року у цій справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 24 лютого 2026 року.
22 травня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС подала клопотання про виклик та допит двадцяти двох свідків, у тому числі сторін справи як свідків.
В обґрунтування клопотання про виклик та допит свідків:
- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначає, що їх покази є неправдивими, а самі свідки є упередженими та зацікавленими у результатах розгляду даної справи. Вважає, що здійснення судом першої інстанції їх допиту без участі відповідачки є порушенням норм процесуального права, а відтак їх слід повторно допитати;
- ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказує, що вони є працівниками патрульної поліції, які безпосередньо прибували на виклики щодо її побиття та супроводжували ОСОБА_1 до місця її реєстрації й постійного проживання по АДРЕСА_3 . При цьому суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про їхній допит;
- ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано клопотання про їх виклик та допит. Вважає, що письмові пояснення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є завідомо неточними та сфабрикованими. Натомість члени їхньої родини - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 можуть спростувати їх твердження. Допит ОСОБА_15 (чоловіка ОСОБА_4 ) є необхідним для підтвердження факту тривалого проживання його дружини за кордоном;
- ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у допиті сторін справи як свідків відповідно до положень статті 92 ЦПК України, позбавивши таким чином судовий розгляд повноти, всебічності та змагальності;
- ОСОБА_16 та ОСОБА_17 вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про їх виклик, чим неповно дослідив обставини справи. Наголошує, що вони можуть підтвердити факти проживання ОСОБА_1 у квартирі по АДРЕСА_1 у юридично значущий період, фіктивність її шлюбу, а також факти чинення насильства з боку її колишнього чоловіка;
- ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 зазначає, що їх виклик є необхідним для дослідження обставин зустрічного позову та підтвердження факту тривалого постійного проживання ОСОБА_3 у селі Рокитне, що має наслідком втрату нею права користування спірним житлом.
Станом на день постановлення цієї ухвали заперечення щодо поданих заяв та клопотань від інших учасників справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання відповідачки про виклик та допит свідків слід відмовити, зважаючи на наступне.
В силу положень частини третьої стаття 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини 2-3 статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1 та 2 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Разом з цим, частиною 1 статті 90 ЦПК України передбачено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.
За змістом частин 1-3 статті 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Із заявою про виклик та допит свідків відповідачка звернулась на стадії апеляційного перегляду справи.
Частинами 1 та 3 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
В пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» зазначено, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Колегія суддів зазначає, що під час подання учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 918/237/20.
ЦПК України пов`язує вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів з одночасним виконанням таких критеріїв: «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи». При цьому тягар доведення зазначених обставин покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою) про долучення доказів (див. постанову Верховного Суду від 01 липня 2021 року у справі № 46/603).
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «ZIBERI AND OTHERS v 'THE FORMER YUGOSLAV REPUBLIC OF MACEDONIA» від 23 травня 2017 зазначено, що вимога щодо справедливого суду не покладає на суд обов`язок заслухати свідка тільки тому, що сторона заявила відповідне клопотання, у якому сторона наполягає на участі в судовому засіданні свідків чи дослідженні інших доказів (наприклад, експертний висновок), це є прерогативою національних судів, щоб вирішити, чи є це необхідним або доцільним. Національний суд є справедливим, за умови дотримання положень Конвенції, також і у випадку відмови у виклику свідків запропонованих захистом, наприклад, на тій підставі, що суд вважає їх показання навряд чи допоможуть у з`ясуванні істини.
Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що прийняття додаткових доказів (у тому числі показань свідків) на стадії апеляційного провадження є винятком із загального правила, який застосовується у разі наявності об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи, у цьому випадку на відповідача.
Зазначене вище узгоджується із висновками Верховного Суду наведеними у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 913/632/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 916/3130/17, від 19 жовтня 2021 року у справі № 903/533/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 638/6852/18, від 01 квітня 2026 року у справі № 522/8429/22.
Разом з цим, обґрунтовуючи клопотанням про виклик (повторний виклик) свідків на стадії апеляційного перегляду, сторона відповідача не навела виняткових обставин, що дають підстави для повторного розгляду вказаного клопотання судом апеляційної інстанції.
Апеляційним судом у даній справі встановлено, що судом першої інстанції допитувались як свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Обґрунтовуючи необхідність повторного допиту вказаних вище свідків сторона відповідача надає оцінку їх показам, стверджуючи про їх неправдивість, однак, представник апелянта, не зазначив які саме обставини кожен із свідків може підтвердити або спростувати, що позбавляє апеляційний суд можливості оцінити необхідність допиту таких свідків та належність їх показань до предмета доказування.
Аналогічно апелянтом не обґрунтовано значення для справи показань працівників патрульної поліції ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Відповідачка у своєму клопотанні не навела чітких обставин, які кожен із цих працівників поліції може підтвердити або спростувати в межах предмета доказування, що стосується саме права користування спірною квартирою.
Так само стороною відповідача не доведено значення для справи та доцільності виклику і допиту ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Апелянт у поданій заяві не зазначила належним чином, які саме конкретні факти чи обставини, що мають юридичне значення для цієї справи, можуть підтвердити або спростувати вказані особи.
Апеляційний суд також враховує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не посилається на письмові пояснення ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а відтак, за відсутності доказів на підтвердження зазначених у клопотанні про виклик свідків обставин щодо неправдивих пояснень останніх, відсутні і правові підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 у цій частині.
Стосовно вимоги про виклик старости Рокитненського старостинського округу № 3 Кіореско Віталія, а також жителів села Рокитне ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , з огляду на наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів не вбачає процесуальної доцільності та правових підстав для її задоволення. Наведені апелянтом доводи в цій частині фактично зводяться до переоцінки обставин, що стосуються предмета доказування за зустрічним позовом. Сама по собі вказівка на необхідність підтвердження проживання позивачки у сільській місцевості або зміну показань іншими особами під тиском, без наведення відповідних фактів, не є достатньою правовою підставою для виклику вказаних осіб для дачі показів саме на стадії апеляційного перегляду.
Отже, звертаючись до апеляційного суду з вказаним клопотанням про допит як свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , представник відповідачки не навів чіткого обґрунтування поданого клопотання, не зазначив які саме обставини кожен із свідків може підтвердити або спростувати, що позбавляє апеляційний суд можливості оцінити необхідність допиту таких свідків та належність їх показань до предмета доказування, а тому клопотання про виклик зазначених свідків задоволенню не підлягає.
Близький за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 червня 2025 року у справі № 727/12587/23.
Щодо клопотання про виклик як свідків осіб на ім`я ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , колегія суддів зазначає, що в порушення вимог частини другої статті 91 ЦПК України у заяві не вказано їхні повні анкетні дані (зокрема прізвища) та конкретне місце проживання (перебування), що унеможливлює їх точну ідентифікацію судом та здійснення їх виклику судом.
Посилання сторони відповідача на готовність самостійно забезпечити їхню явку до залу суду не звільняє її від обов`язку дотримання імперативних вимог процесуального закону щодо форми та змісту клопотання.
Розглянувши вимогу про допит як свідків сторін у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 суд зазначає, що за змістом статті 92 ЦПК України допит учасників справи як свідків допускається виключно за їхньою згодою. Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не висловили своєї згоди на надання показів як свідків, клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.
Разом із цим, це не позбавляє сторін у справі, зокрема й ОСОБА_1 , можливості надати суду свої пояснення безпосередньо під час судового розгляду цієї справи.
Колегія суддів також зауважує, що у цій частині ОСОБА_1 не наведено належного обґрунтування неможливості заявлення клопотання про їх допит у суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї, як того вимагають приписи частини третьої статті 367 ЦПК України.
Відтак, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про допит як свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід відмовити саме із зазначених вище підстав.
Керуючись ст. ст. 91, 260, 261, 367 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик та допит свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді Чернівецького
апеляційного суду: Олександр ОДИНАК
Наталія ВИСОЧАНСЬКА
Мирослава Кулянда