Справа № 727/13286/25
Провадження № 2/727/3318/26
УХВАЛА
13 жовтня 2026 Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Бурлаці А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
встановив:
У провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
30.09.2026 року через Електронний суд ОСОБА_1 подала другу заяву про відвід головуючому по справі судді Смотрицькому В.Г., посилаючись на таке.
У судовому засіданні 06.08.2026 року головуючий суддя Смотрицький В.Г. особисто зробив процесуальне саморозкриття (дисклоузер), повідомивши учасників процесу про те, що він є сусідом і особисто знайомий зі співвідповідачем у даній справі - ОСОБА_3 . Більше того, під час вказаного засідання суддя публічно відкрив інформацію про свою обізнаність щодо приватного життя ОСОБА_3 , деталей її сімейного стану та факту народження/наявності у неї «дитинки» (дослівно). Вказані обставини свідчать про наявність тривалих соціально-побутових зв`язків та позапроцесуального спілкування між головуючим суддею та співвідповідачем у справі.
Заявник як співвласник (1/8 частки) приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , у якому мешкала ОСОБА_3 , підтверджувала факт сусідства судді з нею.
ОСОБА_3 , будучи співвідповідачем за позовом ОСОБА_2 у цій же справі, займала процесуальну позицію, яка повністю суперечить інтересам заявника та повністю збігається з інтересами позивача ОСОБА_2 . Зокрема, ОСОБА_3 подала відзив на її зустрічний позов та відзив на касаційну скаргу, у яких повністю визнала позовні вимоги ОСОБА_2 , діяла в її інтересах та заперечувала проти її правової позиції. Таким чином, наявність знайомства, сусідства та обізнаності про приватне життя співвідповідача ОСОБА_3 , яка виступала її процесуальним опонентом, створює для головуючого судді прямий конфлікт інтересів та унеможливлює об`єктивне оцінювання її пояснень, відзивів та доказів у справі.
Квартира АДРЕСА_2 є об`єктом спадкового майна після смерті ОСОБА_4 . Заявник є офіційним спадкоємцем та співвласником зазначеного майна. Безпосереднє сусідство судді Смотрицького В.Г. з цим об`єктом, його обізнаність про побут та приватне життя мешканців даної квартири ( ОСОБА_3 ) створюють у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо відсутності у судді власного сприйняття обставин справи через призму побутових стосунків. Крім того, факт сусідства судді Смотрицького В.Г. з об`єктом нерухомості по АДРЕСА_1 має ще більш виражений процесуальний характер щодо Позивача (Відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 . Вказане житло було набуте у шлюбі, а після смерті ОСОБА_4 саме ОСОБА_2 прийняла спадщину та є фактичним власником понад 60% частки вказаної квартири. Натомість співвідповідач ОСОБА_3 наразі постійно проживає за кордоном, а фактичною користувачкою майна та реальною сусідкою головуючого судді є саме ОСОБА_2 . Таким чином, особисті та побутові зв`язки судді з мешканцями та власниками квартири АДРЕСА_3 стосуються безпосередньо Позивача ОСОБА_2 , що зумовлює наявність у судді позапроцесуального сприйняття майнового конфлікту між сторонами та підтверджує його об`єктивну зацікавленість. Отже, безпосереднє сусідство судді Смотрицького В.Г. з цим об`єктом, його обізнаність про побут та приватне життя мешканців даної квартири створюють у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо відсутності у судді власного сприйняття обставин справи через призму побутових стосунків.
Факт сусідства головуючого судді Смотрицького В.Г. з об`єктом нерухомості по АДРЕСА_1 має безпосередній процесуальний характер стосовно позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 . Як вбачається з Договору купівлі-продажу квартири від 23.02.2022 року, вказана квартира була придбана ОСОБА_4 у шлюбі за письмовою згодою дружини ОСОБА_2 , відповідно до чого 1/2 частка квартири є її часткою у спільному майні подружжя. Після смерті ОСОБА_4 , було визначено коло спадкоємців першої черги (дружина ОСОБА_2 та доньки ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ). Враховуючи її подружню частку (50%) та частку у спадковій масі, ОСОБА_2 фактично є власницею понад 60% вказаного житла. Враховуючи, що співвідповідач ОСОБА_3 наразі перебуває за кордоном, саме ОСОБА_2 є реальним та фактичним користувачем даної квартири і, відповідно, безпосередньою сусідкою судді. Таким чином, особисті та побутові зв`язки судді з мешканцями сусідньої квартири АДРЕСА_3 стосуються першочергово позивача ОСОБА_2 , що створює об`єктивні сумніви у його неупередженості та свідчить про позапроцесуальну зацікавленість у вирішенні даного майнового спору.
У зв`язку з вищевикладеним просила відвести суддю Смотрицького В.Г. від розгляду цієї справи.
Заслухавши позивача та її представника, які підтримали заяву, представника відповідача, який не з`явився в судове засідання, але надіслав заяву, в якій заперечував щодо заяви заявника, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 36 ч. 1 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суд зазначає, що доводи заяви є абсолютно безпідставними з огляду на таке.
Так, дійсно головуючий суддя ОСОБА_6 під час розгляду клопотання про відвід сторонам відкрив інформацію, яка не є підставою для самовідводу, але стосувалась сторін.
У позивача є ще одна рідна сестра ОСОБА_7 , яка приймала участь у розгляді справи як відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 , рішення набрало законної сили, а судом зараз розглядається зустрічний позов. Отже ОСОБА_3 у справі, яку розглядає зараз суд під головуванням судді Смотрицького В.Г., як сторона участі вже не бере.
У багатоквартирному будинку в м. Чернівці, де тривалий час проживає з сім`єю суддя ОСОБА_6 , раніше незначний час проживала з сім`єю сестра позивачки - ОСОБА_3 , у квартирі, власником якої був їхній батько - ОСОБА_4 . Суддя ОСОБА_8 не підтримував жодних дружніх та інших відносин ні з ОСОБА_7 , ні з іншими членами її сім`ї, але для уникнення будь яких сумнівів суддею була відкрита ця інформація. Суддя ОСОБА_6 під час зустрічей біля будинку тільки здоровався з ОСОБА_3 , одного разу, коли вона хотіла вийти з під`їзду з коляскою, як вічлива людина, допоміг її винести. Так дійсно суддя ОСОБА_6 бачив, що у ОСОБА_3 народилась донька. Але жодного разу суддя Смотрицький не цікавився у ОСОБА_3 як у неї справи, як росте дитина, як справи у її батька, не передавав йому привіт. Жодного разу суддя ОСОБА_6 не заходив до квартири, в якій проживала ОСОБА_3 , судді невідомі факти приватного життя ОСОБА_3 , у нього відсутні будь-які соціально-побутові зв`язки та позапроцесуальне спілкування з нею.
Нетривале знайомство судді з ОСОБА_3 , яка зі слів заявниці була її процесуальним опонентом, не створює для головуючого судді жодного ( прямого чи непрямого ) конфлікту інтересів.
Посилання заявниці на те, що зазначені нею в заяві про відвід судді обставини унеможливлять об`єктивне оцінювання суддею пояснень ОСОБА_3 , відзивів та доказів у справі також є безпідставним, оскільки ОСОБА_3 вже не бере участь у розгляді цієї справи і суду невідомо, чи буде вона наприклад свідком в ній.
Також суддя Смотрицький В.Г. жодного разу протягом цих років не бачив сторонніх осіб, в тому числі жінок, які приходили до будинку, і за віком могли би бути матір`ю заявниці. Посилання заявниці на те, що фактичною користувачкою майна та реальною сусідкою головуючого судді є ОСОБА_2 , то ці обставини судді не відомі, він не знайомий з ОСОБА_2 , не має жодних особистих чи побутових стосунків з нею.
Посилання заявниці на те, що безпосереднє сусідство судді ОСОБА_6 з квартирою в будинку, де він проживає, що його обізнаність про побут та приватне життя мешканців цієї квартири створюють у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви щодо відсутності у судді власного сприйняття обставин справи через призму побутових стосунків, є абсолютно безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 листопада 1997 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Наявність безсторонності відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Feyv.Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 28 жовтня 1998 року (Wettstein v. Switzerland) п. 42).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні цивільної справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення заяви позивача.
З огляду на те, що відповідно до ст. 36 ЦПК України заявлений відвід суд вважає необґрунтованим, то є підстави для передачі відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України заяви до канцелярії Шевченківського районного суду м. Чернівці в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 40 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Смотрицького В.Г. у цій справі передати до канцелярії Шевченківського районного суду м. Чернівці для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід.
З повним текстом ухвали суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 16 жовтня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: