Справа № 466/5684/26
Провадження № 8/466/4/26
У Х В А Л А
«03» липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Глинської Д.Б.
за участі секретаря Садовської А.В.
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Акімова Олена Олександрівна, про відвід головуючої судді у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу від 25.06.2026 у справі №466/5684/26,
В С Т А Н О В И В :
02 липня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє Акімова Олена Олександрівна, звернувся до суду через систему «Електронний суд» із заявою про відвід головуючої судді у справі за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Акімова Олена Олександрівна, про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування судового наказу від 25.06.2026 у справі №466/5684/26.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що суддею Глинською Д.Б. раніше вже розглядалися справи №466/2967/26 та №466/3170/26 між тими ж самими сторонами, у рішеннях по яких від 08.04.2026 було преюдиційно встановлено факт існування між сторонами гострого конфлікту та спору про право. Заявник наголошує, що наказне провадження є безспірною формою судочинства, а тому винесення судового наказу за наявності раніше встановленого цим же суддею спору про право було неприпустимим та суперечило закону. Крім того, стягувачка ввела суд в оману, приховавши наявність інших справ.
На переконання сторони боржника, вищевказані факти в сукупності свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді. Таким чином, заявник просить задовольнити відвід.
Враховуючи, що заява про відвід надійшла поза межами судового засідання, вона розглядається судом у порядку письмового провадження, згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України. Про судове засідання учасники справи не повідомлялися, відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України.
Суд, дослідивши заяву про відвід та матеріали цивільної справи, встановив наступне.
Положеннями ст. 36 ЦПК України передбачено перелік обставин, які дають підстави для відводу (самовідводу) судді.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
За змістом частин 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Водночас, для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Суд вважає, що зазначені в заяві про відвід обставини є безпідставними, не можуть вважатися об`єктивно обґрунтованими та не можуть бути підставою для відводу судді. Оскільки відсутні підстави для відводу судді, передбачені статтею 36 ЦПК України, заявлений відвід є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Акімова Олена Олександрівна, про відвід судді Глинської Д.Б. передати на розгляд іншому судді в порядку, визначеному ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
визнати необґрунтованим відвід судді Глинській Д.Б., заявлений ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Акімова Олена Олександрівна.
Заяву про відвід передати для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д. Б. Глинська