Справа № 466/5684/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«10» вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Глинської Д.Б.
за участі секретаря с/з Садовської А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Акімова Олена Олександрівна, про визнання судового наказу від 25 червня 2026 року таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №466/5684/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,
В С Т А Н О В И В:
17 серпня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Акімова Олена Олександрівна, звернувся до суду через підсистему «Електронний суд» із заявою, в якій просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий Шевченківським районним судом м. Львова 25 червня 2026 року у цивільній справі №466/5684/26 про стягнення з нього, ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
В обгрунтування даної заяви покликається на те, що на момент видачі вказаного судового наказу між сторонами існував і продовжує існувати невирішений спір про право щодо місця проживання дітей, порядку участі батьків у їх вихованні та фактичного утримання. Наявність такого спору виключає безспірність вимог, яка є обов`язковою умовою для наказного провадження, і свідчить про помилковість видачі виконавчого документа.
Зокрема, заявник вказує, що в провадженні Управління «Служба у справах дітей» Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради перебувають звернення щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способів участі батька у їх вихованні, а також процедура визначення місця проживання дітей за заявою стягувача. Крім того, між сторонами існує низка судових справ, що підтверджує наявність тривалого та гострого конфлікту між колишнім подружжям.
Також заявник звертає увагу на наявність у матеріалах справи суперечливих та взаємовиключних доказів, а саме двох актів про фактичне місце проживання дітей з різними висновками, складених одним і тим самим органом (ТОВ «Експлуатаційна служба Нова Оселя Хіллс»). Оцінка таких доказів, з`ясування обставин перебування дітей на утриманні та допит свідків є характерними для позовного провадження та не можуть бути здійснені в межах наказного провадження.
Поряд із цим заявник зазначає, що неповнолітні діти зареєстровані та значну частину часу фактично проживають разом із батьком у належній йому на праві приватної власності квартирі. Батько несе матеріальні витрати на харчування, одяг, медичне обслуговування, навчання та дозвілля дітей.
З огляду на викладене, заявник вважає, що висновок про можливість видачі судового наказу є помилковим, оскільки суд повинен був оцінити не лише формальну відповідність заяви вимогам процесуального закону, а й відсутність ознак спору про право, що мало наслідком відмову у видачі судового наказу та розгляд вимог у позовному провадженні.
Відтак, просить визнати судовий наказ від 25 червня 2026 року у справі №466/5684/26 таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 заяву підтримала у повному обсязі, просила її задовольнити.
Стягувач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні заяви.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання 10 вересня 2026 року о 12:00 год. не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, час та дату розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_3 , стягувача ОСОБА_2 , представника стягувача ОСОБА_4 , дослідивши заяву та матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 25 червня 2026 року Шевченківським районним судом м. Львова винесено судовий наказ № 466/5684/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину; стягнення аліментів проводити з моменту пред`явлення заяви 25 червня 2026 року до досягнення дітьми повноліття.
Частиною 3 статті 431 ЦПК України передбачено, що виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
За змістом положень ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Обставинами, що можуть свідчити про помилкову видачу судом виконавчого листа, є зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129-1 Конституції України).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18 ЦПК України).
Разом з тим, із заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів не вбачається, що судовий наказ видано помилково або обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою, а також не наведено інших причин, які давали би суду підстави визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимога заявника (боржника) ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Акімова О.О., про визнання судового наказу від 25 червня 2026 року таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №466/5684/26 є необґрунтованою, безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 18, 160, 258-260, 432 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
у задоволені заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Акімова Олена Олександрівна, про визнання судового наказу від 25 червня 2026 року таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №466/5684/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 11.09.2026.
Суддя Д. Б. Глинська