РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 липня 2026 року м. Рівне №460/10297/26
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 з процесуальних питань в адміністративній справі № 460/10297/26,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 460/10297/26 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою суду від 15.06.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем 30.06.2026 (зареєстровано судом 01.07.2026) подано письмовий відзив на позовну заяву із відповідними доказами.
Позивачем 02.07.2026 (зареєстровано судом 03.07.2026) подано до суду заяву з процесуальних питань в даній адміністративній справі. У цій заяві позивач «вимагає виконати закон»: 1) відповідно до ст. 45 КАС України визнати поданий відповідачем Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області відзив на позовну заяву ОСОБА_1 зловживанням процесуальним правами; 2) повернути без розгляду поданий відповідачем Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області відзив на позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду особі, яка його подала; 3) роз`яснити Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Вінницької області, що повернення відзиву на позовну заяву, не перешкоджає повторному поданню після усунення обставин за яких відзив було повернуто. В обґрунтування заяви заявник вказує, що в запереченнях проти доводів позовної заяви, у відзиві на позовну заяву щодо юрисдикції органу дисциплінарного провадження, представник КДКА Вінницької області Хоменчук К.Л. зазначила наступне: «Зазначені висновки підтримувались Верховним Судом і раніше в постанові від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17»; «Такий висновок узгоджується із викладеним висновком у постанові КАС ВС від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17». Отже, як стверджує заявник, постанова КАС ВС від 27.05.2020 у справі № 826/5376/17 обов`язкова для Рівненського окружного адміністративного суду під час розгляду справи № 460/10297/26. Разом з тим, для застосування КДКА Вінницької області та Рівненським окружним адміністративним судом постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 826/5376/17, така постанова має перш за все існувати взагалі. Заявник зазначає, що згідно офіційних даних сайту «Судова влада України» сторонами спору у справі № 826/5376/17 є позивач (Заявник): Центральне об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Києві; відповідач (Боржник): Державне підприємство «Науководослідний інститут «Квант». Предметом позову є стягнення заборгованості у розмірі 1365073,45грн. Отже судова справа № 826/5376/17 взагалі не має відношення до спорів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності. Заявник стверджує, що посилання представника КДКА Вінницької області Хоменчук К.Л. на номер справи та дату ухвалення постанови є вигаданими, а посилання на сформований висновок - неправдивими. На думку заявника, такі дії представника КДКА Вінницької області Хоменчук К.Л. суперечать принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у статті 45 КАС України. Це також ставить під сумнів обґрунтованість відзиву на позовну заяву в цілому. Звертає увагу, що характер наведених у відзиві посилань відповідача може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту та, відповідно, отримання на запит результату у формі «галюцинацій». Згідно з галузевими стандартами України, «галюцинування» визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік). Наголошує, що подання до суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду як підстава для відмови у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 45 КАС України, незалежно від способу підготовки цієї інформації. Водночас подання до суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.
Відповідач подав заперечення проти доводів заяви позивача в яких зазначив, що він у відзиві посилався на преюдиційні висновки щодо застосування ч.3 ст.33 Закону безпосередньо щодо позивача ОСОБА_1 , які містяться у постанові Верховного Суду від 04.04.25 у справі № 260/4927/24 за позовом ОСОБА_1 до КДКА Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення та постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 260/10589/23 за позовом ОСОБА_1 до КДКА Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення (сторінки відзиву 5,6,7). Надалі у абзацах 4, 5, 6 на сторінці 7 відзиву викладено: «Зазначені висновки підтримувались Верховним Судом і раніше в постанові від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17 та постанові від 08.10.2020 року у справі № 826/3443/18. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 08.10.2020 року у справі № 826/3443/18 зазначив: «26. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, в редакції чинній на час спірних правовідносин (далі - Закон)…… Надалі йде дослівне цитування постанови Верховного Суду від 08.10.2020 року у справі № 826/3443/18 включно до абзацу 4 сторінки 9 Відзиву. Абзац 4 сторінки 9 відзиву є цитуванням п.65 постанови Верховного Суду від 08.10.2020 року у справі № 826/3443/18 і викладений дослівно: «65. У своїй процесуальній діяльності КДКА зобов`язана керуватися рішеннями Ради адвокатів України, актами НААУ. Рішення Ради адвокатів України в силу ч. 1 ст. 57 Закону № 5076-VI є обов`язковими до виконання. Компетенція Ради адвокатів України дає право у межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом деталізувати у своїх рішеннях певні процедурні моменти діяльності КДКА та ВКДКА, зокрема, при наявності певних умов, які не відображенні в статті 33 Закону 5076-VI перенаправлення скарги на дії адвоката до іншої КДКА для подальшого розгляду та прийняття рішення, що не порушує при цьому положення вказаної статті, а навпаки регулює дотримання принципу правової визначеності. Такий висновок узгоджується із викладеним висновком у постанові КАС ВС від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17. Вказане дає підстави для висновку, що органи адвокатського самоврядування зобов`язані входити до системи Національної асоціації адвокатів України, керуватися Статутом НААУ, їх актами, а тому не можуть бути засновані певними громадянами». Таким чином, відповідач у відзиві постанову КАС ВС від 27 травня 2020 року у справі № 826/5376/17 зазначав виключно у контексті цитати постанови Верховного Суду від 08.10.2020 року у справі № 826/3443/18. Також зазначає, що КДКА Вінницької області є безпосереднім учасником адміністративної справи № 826/3443/18, а саме - відповідачем у справі. Просить у задоволенні заяви позивача відмовити.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначений порядок вирішення такої заяви.
Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи, що розгляд вказаної справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд цієї заяви в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та заперечення, суд враховує наступне.
Щодо визнання поданого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Вінницької області відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 зловживанням процесуальним правами відповідно до ст. 45 КАС України.
За змістом ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Отже дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, суд може визнати зловживанням процесуальними правами.
Разом з тим, положенням ч. 2 ст. 159 КАС України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Зміст та порядок подання відзиву на позовну заяву встановлений ст. 162 КАС України.
У відповідності до частини другої даної статті кодексу, відзив повинен містити:
1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;
4) обставини, які визнаються відповідачем;
5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
З огляду на наведену норму права можна дійти висновку, що подання відповідачем відзиву є не що іншим, як реалізацією його процесуального права, передбаченого ст. 162 КАС України на подання заяви по суті, яке відповідає принципам змагальності сторін та рівності учасників процесу.
Стосовно тверджень та доводів заявника на безпідставність посилання відповідачем у відзиві на позов на неіснуючі постанови Верховного Суду, суд зауважує, що навіть якщо позивач вважає їх нерелевантними, неправильними чи такими, що не підлягають застосуванню до цих спірних правовідносин, оцінка належності, допустимості та переконливості наведених сторонами правових доводів і судової практики здійснюється судом під час вирішення спору по суті, а не в порядку застосування статті 45 КАС України. Тому підстави для визнання подання відповідачем відзиву зловживанням процесуальними правами відсутні.
Щодо повернення без розгляду поданого відповідачем відзиву на позовну заяву без розгляду особі, яка його подала.
Суд нагадує, що за приписами ст. 162 КАС України відзив є письмовою заявою по суті справи, у якій відповідач викладає свої, зокрема, заперечення проти позову.
Наведена стаття кодексу визначає вимоги до форми та змісту відзиву, порядку його подання, а також наслідки його неподання чи подання з порушенням установлених вимог. При цьому положення КАС України не передбачають можливості повернення відзиву без розгляду лише з тих підстав, що інша сторона не погоджується з наведеними у ньому правовими аргументами або вважає наведені відповідачем висновки Верховного Суду нерелевантними.
Стаття 45 КАС України теж не встановлює такого процесуального наслідку, як повернення відзиву без розгляду через наведення стороною, на думку іншого учасника справи, помилкової або нерелевантної судової практики.
Суд повторює, що наведені у заяві позивача доводи стосуються оцінки доказової сили та переконливості правової позиції відповідача, що належить до повноважень суду при вирішенні справи по суті спору.
Таким чином правові підстави для повернення відзиву без розгляду відсутні.
Щодо роз`яснення відповідачу, що повернення відзиву на позовну заяву, не перешкоджає повторному поданню після усунення обставин за яких відзив було повернуто.
Згідно із ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Отже цією нормою процесуального закону чітко визначено, що суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили за заявою учасника справи або ж державного виконавця.
Суд звертає увагу, що положення КАС України не передбачають постановлення окремого судового рішення про надання учаснику справи подібних роз`яснень за відсутності відповідної процесуальної ситуації.
За наведеного суд стверджує, що за відсутності правових підстав для повернення відзиву, необхідність у будь-яких роз`ясненнях щодо можливості його повторного подання відсутня.
Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності та з урахуванням наведених норм права, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви заявника повністю.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 з процесуальних питань від 02.07.2026 в адміністративній справі № 460/10297/26, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.О. Комшелюк