Ухвала № 138427479 у справі № 297/2639/25 від 22.07.2026

УХВАЛА

22 липня 2026 року

м. Київ

справа № 297/2639/25

провадження № 61-3184ск26

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі за заявою Товариства

з обмеженою відповідальністю «Водоканал Карпатвіз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 боргу за водопостачання

та водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу

у справі № 297/2639/25, яка передана судді, відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду 25 травня 2026 року, та зареєстрована

за вхідним № 986/0/216-26.

Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2026 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано усунути її недоліки шляхом направлення на адресу суду уточненої редакції касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, в якій чітко зазначити: рішення судів попередніх інстанцій, які ним оскаржуються в касаційному порядку

(№ апеляційного провадження та дата їх ухвалення (постановлення); обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело

до ухвалення незаконного судового рішення (рішень); дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується (кожного окремо). До уточненої редакції касаційної скарги необхідно додати: копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії

та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності; документи,

що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі,

або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

23 червня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду: заяву про неможливість виконання вимог ухвали Верховного Суду від 12 червня 2026 року, клопотання про видачу судових рішень про об`єднання в одне провадження

та скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про видачу судових рішень про об`єднання в одне провадження його раніше поданих касаційних скарг та скаргу від 23 червня 2026 року залишено без розгляду. Заяву ОСОБА_1 про продовження строку на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 12 червня 2026 року, задоволено. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

29 червня 2026 року ухвала Верховного Суду від 26 червня 2026 року направлена ОСОБА_1 на адресу, зазначену ним у касаційній скарзі.

Ухвалу Верховного Суду від 26 червня 2026 року ОСОБА_1 отримав

01 липня 2026 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № R067212792320.

06 липня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду: клопотання про долучення до справи матеріалів на виконання вимог ухвали Верховного Суду

від 12 червня 2026 року; клопотання № 0 про долучення до справи; скаргу

на неповернення матеріалів; клопотання № 0 про видачу матеріалів справи; клопотання № 1 про видачу доказів зі справи; клопотання № 0 про продовження строку на подачу касаційної скарги повторно.

Розглядаючи вказані матеріали, суд приходить до висновку, що заявником недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 12 червня

2026 року усунуті частково, лише в частині надання уточненої редакції касаційної скарги разом з її копіями відповідно до кількості учасників справи, у якій заявник просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 лютого

2026 року та прийняти нове рішення, яким скасувати судовий наказ від 19 серпня 2025 року.

При цьому, вимоги ухвали Верховного Суду від 12 червня 2026 року в частині обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело

до ухвалення незаконного судового рішення (рішень); зазначення дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується, не виконано.

Не додано також і докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, та документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи,

що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно

до закону.

Разом з тим, заявником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивоване тим, що всі його рахунки заблоковано, тому він не може сплатити судовий збір.

Розглядаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, суд приходить до висновку, що воно задоволенню

не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом,

але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених

у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи,

або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу

за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком

до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком

до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої

чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець,

яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації

або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією)

або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати

на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 листопада 2023 року у справі № 906/308/20 (провадження № 12-58гс23) зробила висновок щодо аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» про те, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення

чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5,

або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом,

а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення

від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою

про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, апенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення

у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Разом із тим, заявником не надано суду касаційної інстанції доказів

на підтвердження реального майнового його стану (розмір заробітної плати, пенсії, прибутку тощо, наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану), який перешкоджає виконати йому вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором, а зазначені у клопотанні обставини та надані

на їх підтвердження докази, зокрема копія постанови про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 27 листопада 2025 року відносно зміни прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , копія свідоцтва про шлюб, копія судового наказу Берегівського районного суду від 19 серпня 2025 року у справі

№ 297/2639/25, копія ухвали Берегівського районного суду від 29 грудня 2025 року, відповідь щодо надання інформації Солом`янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві від 04 січня 2026 року, виписка з карткового рахунку за період з 02 травня 2026 року до 01 червня 2026 року, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 24 жовтня 2025 року відносно ОСОБА_2 та відповідь на запит від 24 жовтня 2025 року № 298074430 відносно ОСОБА_2 не характеризують у повній мірі майновий стан ОСОБА_1 .

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану

за своїм внутрішнім переконанням.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать

про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на особу, яка подає скаргу.

Ураховуючи те, що заявником не надано належних доказів на підтвердження його реального майнового стану, тому підстави для звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги

у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.

Верховний Суд констатує, що заявнику надавалось достатньо часу для оформлення його касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, його клопотання про продовження строку на виконання вимог ухвали суду

про залишення касаційної скарги були задоволені, проте ОСОБА_1 станом на 22 липня 2026 року, недоліки касаційної скарги усунуто частково, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу

та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані

із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати

всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою

для її повернення.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання

про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за заявою Товариства

з обмеженою відповідальністю «Водоканал Карпатвіз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 боргу за водопостачання

та водовідведення вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк