УХВАЛА
17 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/2921/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянувши заяву ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAAT TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», від імені якого на території України діє Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (далі - Представництво, заявник)
про зупинення виконання судових рішень
за касаційною скаргою Представництва
на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026
у справі за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
1) Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;
2) Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області;
3) Східного офісу Держаудитслужби в особі Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області
до Представництва
про стягнення 109 032 766,56 грн,
ВСТАНОВИВ:
Верховний Суд ухвалою від 02.07.2026, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі №914/2921/25 за касаційною скаргою Представництва на рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026; призначив її розгляд на 18.08.2026; відмовив у задоволенні заяви Представництва про зупинення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №914/2921/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Зазначена ухвала в частині відмови у задоволенні заяви про зупинення виконання судових рішень мотивована тим, що у ній не наведені аргументовано / обґрунтовані доводи, що дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання судових рішень та відсутність доказів, які могли б свідчити про настання наслідків і їх незворотності (стосовно того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасоване).
Ухвалою від 16.07.2026 Верховним Судом також відмовлено у задоволенні вдруге поданої заяви про зупинення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №914/2921/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, оскільки наведеними заявником доводами, аргументами та доказами (яким надана оцінка під час розгляду попередньої заяви) не підтверджено необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Представництво через Електронний суд 11.08.2026 втретє звернулося до Верховного Суду із заявою про зупинення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №914/2921/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку. У заяві Представництво фактично повторює доводи, наведені у попередніх заявах та додатково надає докази (постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2026) та зазначає, що є достатня підстава для задоволення заяви у цій справі.
Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026.
Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
До основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду (пункт 9 частини третьої статті 129 Конституції України).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Частиною першою статті 332 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Верховний Суд наголошує, що зупинення виконання судового рішення відповідно до статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, яка подала касаційну скаргу, так і інших учасників справи, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судових рішень, суд враховує необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Верховний Суд акцентує увагу, що ГПК України передбачає інструмент повернення виконання судового рішення, зокрема у статті 333 ГПК України унормовано питання про поворот виконання рішення, постанови у разі зміни або скасування судового рішення після його виконання.
Колегія суддів зауважує, що у цій справі наведені у третій заяві доводи за своїм змістом і суттю не відрізняються від доводів, які були предметом оцінки Судом під час розгляду попередніх заяв.
При цьому надана постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.07.2026 і факт відкриття виконавчого провадження та / або видачі наказу самі по собі не свідчать про неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування і не дають підстави для висновку про необхідність вжиття такого процесуального механізму, як зупинення виконання судового рішення, адже не свідчать про настання наслідків їх незворотності (стосовно того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасоване), а тому не є очевидною / безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваних судових рішень, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 326 ГПК України). Інших обставин скаржником не наведено.
Отже, заява не містить належного обґрунтування зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, заявником не наведено доводів, аргументів і доказів, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення захисту його прав та інтересів, тому відсутні підстави для зупинення виконання судових рішень.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про зупинення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №914/2921/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 234, 235, 332 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAAT TICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», від імені якого на території України діє Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» про зупинення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №914/2921/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов