ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Львів Справа № 914/2921/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Желіка М.Б.
секретар судового засідання Хом`як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 (повну ухвалу складено 05.08.2026, суддя Козак І.Б.)
за заявою представництва «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» про відстрочення виконання рішення
у справі № 914/2921/25
за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, м. Запоріжжя, в інтересах держави в особі:
позивача-1 Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, м.Запоріжжя,
позивача-2 Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, м.Запоріжжя,
позивача-3 Східного офісу Держаудитслужби в особі Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, м.Запоріжжя,
до відповідача ONUR TAAHHUT TASIMACILIK INSAATTICARET VE SANAYI ANONIM SIRKETI «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» в особі представництва «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», м. Львів,
про стягнення 109 032 766,56 грн
За участю представників:
від прокуратури - Панькевич Р.В.
від позивача-1 - не з`явився
від позивача-2 - Лянгасова Ю.А.
від позивача-3 - не з`явився
від відповідача - Григорчук Н.В.
Господарський суд Львівської області в ухвалі від 04.08.2026 у справі № 914/2921/25 постановив: - задоволити частково заяву представництва «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» про відстрочення виконання рішення суду від 04.03.2026; - відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 у справі № 914/2921/25 до 04.03.2027.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 у справі № 914/2921/25 про задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 у цій справі, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні цієї заяви.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2026, склад колегії з розгляду справи № 914/2921/25 визначено: головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А., Желік М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, поданою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 у цій справі.
01.09.2026 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 914/2921/25.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що підставою для відстрочення виконання рішення суду є наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим, за умови дотримання балансу інтересів сторін та встановленого законом граничного строку відстрочення. Суд врахував статус відповідача як критично важливого підприємства, характер та масштаби його господарської діяльності, належне виконання податкових і договірних зобов`язань, можливі негативні наслідки негайного виконання рішення, необхідність дотримання балансу інтересів сторін, а також наявність у позивача-1 значної заборгованості перед відповідачем за іншим судовим рішенням. За результатами оцінки доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що наведені відповідачем обставини є належно підтвердженими та достатніми для відстрочення виконання рішення. При цьому, суд зазначив, що відмова Верховного Суду (ухвала від 02.07.2026 у справі № 914/2921/25) в зупиненні виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 не перешкоджає вирішенню питання про відстрочення виконання рішення, оскільки зупинення та відстрочення його виконання є різними процесуальними інститутами.
Прокурор не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема зазначив, що:
- відповідач не довів наявності обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення. Суд першої інстанції фактично поклав в основу ухвали припущення боржника щодо можливих негативних наслідків негайного виконання рішення для його господарської діяльності, тоді як подані самим відповідачем документи свідчать про його стабільний фінансовий стан: наявність чинних контрактів, відсутність заборгованості зі сплати обов`язкових платежів та значний обсяг доходу;
- місцевий суд безпідставно визнав ризик неможливості повернення коштів у разі задоволення касаційної скарги підставою для відстрочення виконання рішення. Процесуальним законодавством передбачено спеціальний механізм повороту виконання судового рішення, а сама по собі значна сума стягнення або можливість подальшого скасування судового рішення не свідчить про неможливість повернення сплачених коштів;
- суд першої інстанції неправильно застосував принцип балансу інтересів сторін та врахував обставини, які не є належними підставами для відстрочення. Посилання суду на рішення, ухвалене в іншому спорі, як на підставу для відстрочення виконання рішення у цій справі є необґрунтованим, оскільки відповідні правовідносини мають самостійний характер і не впливають на обов`язок виконати рішення, що набрало законної сили. Також суд не врахував заперечення стягувачів та ту обставину, що відстрочення надано на максимально допустимий законом строк, який виходить за межі строку діяльності представництва відповідача, а це, навпаки, може створити додаткові труднощі для виконання рішення в майбутньому.
Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України подано письмові пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких позивач-1 вважає заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення необґрунтованою, оскільки відповідач не довів наявності об`єктивних обставин, що істотно ускладнюють або унеможливлюють його виконання, а наведені доводи зводяться до припущень щодо можливих негативних наслідків для господарської діяльності, фінансового навантаження та труднощів у разі скасування рішення. На думку позивача-1, такі обставини не відповідають критеріям ст. 331 ГПК України, тим більше що відповідач продовжує господарську діяльність, має чинні договори та значний дохід і не довів критичного погіршення фінансового стану чи втрати платоспроможності. Крім того, посилання на баланс інтересів сторін не може виправдовувати відстрочення виконання рішення, що набрало законної сили.
Процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався, водночас, подав письмові пояснення, у яких, зокрема, зазначив таке:
- відстрочення виконання рішення є обґрунтованим з огляду на характер діяльності відповідача та можливі негативні наслідки негайного виконання. Відповідач є критично важливим суб`єктом господарювання, належно виконує податкові та соціальні зобов`язання, реалізовує масштабні інфраструктурні проєкти та бере участь у забезпеченні потреб держави. Негайне примусове виконання рішення та можливе блокування рахунків можуть призвести до зупинення господарської діяльності, невиконання чинних договорів, затримки виплати заробітної плати та сплати обов`язкових платежів, тоді як відстрочення дозволить забезпечити безперервність діяльності та акумулювати необхідні кошти;
- відстрочення виконання рішення необхідне для збереження балансу майнових інтересів сторін. Відповідач вказує на значний розмір суми, що підлягає стягненню, та можливі труднощі з поверненням цих коштів у разі подальшого скасування судового рішення. Водночас, позивач-1 має значну заборгованість перед відповідачем за іншим судовим рішенням. Крім того, судові рішення в обох спорах переглядаються в касаційному порядку, при цьому, виконання рішення про стягнення коштів з позивача-1 на користь відповідача зупинено Верховним Судом, що, також підлягає врахуванню при вирішенні питання про відстрочення;
- суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи й належно оцінив подані докази, тоді як апелянтом не спростовано критично важливе значення діяльності відповідача, обсяг його поточних договірних зобов`язань, ризики блокування господарської діяльності та необхідність забезпечення виплати заробітної плати, сплати податків і реалізації державних інфраструктурних проєктів. У зв`язку з цим, відповідач вважає висновок місцевого суду про наявність підстав для відстрочення виконання рішення законним та обґрунтованим.
23.09.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем подано клопотання про залишення без розгляду апеляційної скарги, в якому зазначено, що постановою Верховного Суду від 15.09.2026 у справі № 914/2921/25 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. У зв`язку з цим, подальший розгляд апеляційної скарги на ухвалу про відстрочення виконання скасованого судового рішення втратив предметний зміст, оскільки рішення, виконання якого було відстрочено, більше не є чинним. З огляду на наведене, відповідач просить залишити апеляційну скаргу без розгляду.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення апеляційної скарги без розгляду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на те, що апеляційну скаргу у цій справі подано прокурором, який не заявляв про відмову від апеляційної скарги, тоді як відповідач, який не є апелянтом, не наділений процесуальним правом розпоряджатися апеляційною скаргою, поданою іншою особою та визначати наслідки її апеляційного розгляду. При цьому, скасування Верховним Судом рішення, виконання якого було відстрочено оскаржуваною ухвалою, саме по собі не є передбаченою ГПК України підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду. Встановлений процесуальним законом перелік відповідних підстав не підлягає довільному розширенню.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Судом встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.09.2026 рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у цій справі скасовано; справу № 914/2921/25 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Отже, на час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали судове рішення, виконання якого було відстрочено цією ухвалою, скасоване судом касаційної інстанції, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів враховує, що відстрочення виконання судового рішення за своєю правовою природою є процесуальним заходом, який стосується порядку та строку виконання конкретного судового рішення, що підлягає виконанню. Відповідно, існування судового рішення, виконання якого відстрочується, є необхідною передумовою для існування та реалізації такого заходу.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 нерозривно пов`язана з рішенням Господарського суду Львівської області від 04.03.2026, оскільки нею вирішено виключно питання щодо відстрочення виконання рішення до визначеної судом дати.
Скасування постановою Верховного Суду від 15.09.2026 рішення Господарського суду Львівської області від 04.03.2026 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 означає, що рішення від 04.03.2026 у справі № 914/2921/25 більше не може бути правовою підставою примусового стягнення заборгованості, присудженої цим скасованим рішенням.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, прокурор просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення від 04.03.2026. Водночас, за наведених обставин, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для такого відстрочення втратило процесуальний зміст.
З огляду на це колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки доводам апеляційної скарги щодо достатності доказів, поданих відповідачем на підтвердження обставин, передбачених ст. 331 ГПК України, його фінансового стану, статусу критично важливого підприємства, співвідношення майнових інтересів сторін та інших обставин, якими місцевий господарський суд обґрунтував відстрочення виконання рішення.
Таким чином, вимога апелянта про скасування ухвали від 04.08.2026 з одночасним ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення від 04.03.2026 задоволенню не підлягає, оскільки на час апеляційного розгляду відсутнє саме судове рішення, питання про відстрочення виконання якого могло б бути вирішене судом.
Разом з тим, залишення ухвали Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 чинною після скасування рішення від 04.03.2026 не відповідало б фактичному та процесуальному стану справи, оскільки така ухвала формально продовжувала б визначати строк виконання судового рішення, яке скасоване та не підлягає виконанню.
За приписами п.3 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність визнання ухвали Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 про відстрочення виконання рішення у справі № 914/2921/25 нечинною.
Такий процесуальний наслідок у цій справі обумовлений не встановленням апеляційним судом неправильності висновків місцевого господарського суду на момент постановлення оскаржуваної ухвали, а скасуванням у касаційному порядку судового рішення.
Отже, з огляду на обставини, що виникли після постановлення оскаржуваної ухвали та існують на момент її апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури та визнання нечинною ухвали Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 про відстрочення виконання рішення у справі № 914/2921/25.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні вимог апеляційної скарги Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури відмовити.
Визнати нечинною ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.08.2026 про відстрочення виконання рішення у справі № 914/2921/25.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Порядок оскарження постанови апеляційного господарського суду визначено ст. 287, 288 ГПК України.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 01.10.2026
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік