КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа № 760/10908/13-ц Головуючий у суді І інстанції: Букіна О.М.
провадження №22-з/824/621/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
УХВАЛА
Іменем України
03 червня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року про заміну сторони у справі (процесуальне наступництво) за позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якої є: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом`янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року залишено без змін.
27 травня 2026 року (вх. № 66670) до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1., яка діє в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року.
Обгрунтовуючи заяву про виправлення описки, вказувала зокрема на те, що у вступній частині постанови від 24 вересня 2025 року вказано наступне: «…апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року про заміну сторони у справі (процесуальне наступництво»…». Але в описовій частині цієї ж постанови вбачається таке: «Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції у частині залучення ОСОБА_6 в якості правонаступника ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати».
Вважає, що вступна частині постанови протирічить змісту описової частини постанови, та це спотворює текст постанови і призводить до неправильного сприйняття судового рішення іменем України.
Крім того зазначала про те, що у судових рішеннях Київського апеляційного суду, зокрема, у двох постановах від 24 вересня 2025 року, не надано мотивування щодо невиконання трьох судових рішень у цивільній справі № 760/10908/13-ц, які набрали законної сили і є обов`язковими для виконання.
Вважає, що описку у постанові Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року є істотними.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмового викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що має вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо).
Вирішуючи питання про виправлення описок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Отже, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Враховуючи викладене, заява про виправлення описки не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року не вбачається, що судом допущено описку в тексті судового рішення в розумінні статті 269 ЦПК України, доводи заяви побудовані на власному тлумаченні процесуальних вимог до змісту судового рішення та зазначені, на думку заявника, описки не впливають на висновки суду, а тому правові підстави для задоволення заяви про виправлення описки відсутні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки.
На підставі викладеного та керуючись статтею 269 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Є.В. Болотов
С.Г. Музичко