КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 760/10908/13-цГоловуючий у суді І інстанції Бобровник О.В.
Провадження № 22-з/824/1127/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
У Х В А Л А
про відмову у виправленні описки в судовому рішенні
16 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Голуб С.А.,
суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року у справі № 760/10908/13-ц,
в с т а н о в и в:
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які є правонаступниками ОСОБА_4 , задоволено частково. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 14 липня 2015 року про скасування заходів забезпечення позову скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
10 вересня 2026 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року.
Вказана заява обґрунтована тим, що в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 рокує описки, які спотворюють текст судового рішення і призводять до його неправильного сприняття, порушують єдність судової практики в межає однієї справи № 760/10908/13-ц при розгляді заяв про описки в апеляційній та касаційних інстанціях, а саме зазначення у вступній та описовій частинах ухвали апеляційного суду назви відповідача - «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» є опискою, яка має істотний характер, тоді як станом на вересень 2016 року цей відповідач був перейменований на «Київське міське бюро технічної інвентаризації Київської міської ради».
З огляду на викладене заявник вважає, що допущену в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року описку необхідно виправити з метою однакового найменування відповідача у справі № 760/10908/13-ц.
Відповідно до частини другої статті 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
З огляду на те, що апеляційним судом не встановлено підстав, пов`язаних з необхідністю призначення судового засідання, а питання про внесення виправлень у судове рішення за обов`язковою участю сторін не передбачено процесуальним законом, розгляд заяви про виправлення описки здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи та зміст ухваленого судового рішення, в якому заявник просить виправити описку, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Відповідний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц та від 13 липня 2022 року у справі № 761/14537/15-ц, який з огляду на положення частини четвертої статті 263 ЦПК України підлягає застосуванню судом.
Отже, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд може усунути лише такі неточності, які впливають на можливість його реалізації чи правосудність судового рішення.
У даному випадку заявник просить виправити описку у вступній та описовій частинах ухвали Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року щодо найменування відповідача Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, якою ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 14 липня 2015 року про скасування заходів забезпечення позову скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Тобто вказаним судовим рішенням не було закінчено розгляд такого процесуального питання, як скасування заходів забезпечення позову, тому воно не підлягає виконанню в добровільному чи примусовому порядку. Неточності в найменуванні одного із співвідповідачів внаслідок зміни його назви під час розгляду справи не впливають на можливість реалізації вказаного судового рішення чи його правосудність та не підлягають усуненню шляхом внесення виправлень у рішення.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про виправлення описки у судовому рішенні не підлягає задоволенню, оскільки зі змісту ухвали Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року не вбачається, що судом було допущено описку в тексті цього судового рішення у розумінні статті 269 ЦПК, а доводи заяви ґрунтуються на власному тлумаченні процесуальних вимог до змісту ухвали суду апеляційної інстанції і зазначена, на думку заявника, описка не впливає на висновки суду при вирішенні процесуального питання щодо скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись статями 269, 381 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про виправлення описки в ухвалі Апеляційного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року у справі № 760/10908/13-ц залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач С.А. Голуб
Судді: О.В. Борисова
Д.О. Таргоній