УХВАЛА
17 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 760/10908/13-ц
провадження № 61-10285ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступниками якої є: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Краковецької Алли Миколаївни, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності нерухомого майна, ОСОБА_6 , Державної податкової інспекції Солом`янського району м. Києва Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації, відновлення прав власника,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року відмовлено.
10 червня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 03 червня 2026 року, в якій просила зазначити вірно третю особу - відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Солом`янського районного управління Головного управління МВС України у м. Києві (правонаступник Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація).
Зазначала, що станом на 10 червня 2026 року в справі протизаконно не виконані судами першої, апеляційної, касаційної інстанцій три судові рішення, які набрали законної сили і є обов`язковими до виконання, а саме ухвала касаційної інстанції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 листопада 2015 року, не виконана ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 31 січня 2014 року про витребування доказів, не виконана ухвала Солом`янського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року. Описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 03 червня 2026 року є істотними, спотворюють текст судового рішення і призводять до його неправильного сприйняття. При постановленні ухвали колегія суддів не врахувала єдність судової практики в межах однієї цивільної справи.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 03 червня 2026 року відмовлено.
Апеляційний суд виходив з того, що у даному випадку заявник просить виправити описку (щодо найменування третьої особи), яка не є опискою, яка має істотний характер в розумінні вимог статті 269 ЦПК України.
31 липня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу ухвалу Київського апеляційного суду від 30 червня 2026 року.
03 серпня 2026 року на прийомі громадян Верховного Суду ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , повторно подала до Верховного Суду касаційну скаргуухвалу Київського апеляційного суду від 30 червня 2026 року.
У частині другій статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
Проте аналіз змісту касаційних скарг свідчить, що посилається на обставини, пов`язані з розглядом справи, однак не зазначає, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення при постановленні ухвали від 30 червня 2026 року саме про відмову у виправленні описки у судовому рішенні відповідно до статті 269 ЦПК України.
Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Аналіз касаційних скарг ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 свідчить, що в них не викладені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень.
Тому касаційні скарги підлягають поверненню.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 260, 389, 392, 393 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 , які подані представником ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 червня 2026 року у справі № 760/10908/13-ц повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков