ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21 серпня 2026 року м. Львів Справа № 380/5949/25 пров. № А/857/39789/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кушнір В.О.,
суддів Ільчишин Н.В., Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву представника позивача Касандяка В.В. про відвід судді Кушнір Віталіни Олександрівни у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №380/5949/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Касандяк В.В. подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 у справі №380/5949/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії.
В поданій апеляційній скарзі позивач просив:
- визнати протиправною і скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року про відмову у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Хоми О.П. та, відповідно постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву позивача про відвід судді Хоми Олени Петрівни у справі №380/5949/25;
- визнати протиправною і скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 1 липня 2026 року про повну відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо подання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівський області звіту про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/5949/25 та, відповідно, постановлення нового судового рішення, яким зобов`язати Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівський області, у 10-ти денний строк, подати звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі №380/5949/25, у тексті якого (звіту) навести відомості про вжиті боржником заходи на відновлення прав ОСОБА_1 , з метою ефективного захисту яких судом апеляційної інстанції ухвалено нове рішення у справі №380/5949/25;
Ухвалою від 30 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Касандяка В.В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2026 року з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №380/5949/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії.
Іншою ухвалою від 30 липня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Касандяка В.В. в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року з питань відводу по справі №380/380/5949/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, військової частини НОМЕР_1 .
20 серпня 2026 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Касандяка В.В. про відвід судді Кушнір В.О.
Зі змісту заяви встановлено, що заявник просить відвести суддю Кушнір В.О., посилаючись на обставини її процесуальної поведінки під час розгляду апеляційної скарги, які, на його думку, викликають сумнів у її неупередженості та об`єктивності. Заявник вважає, що суддею фактично було розцінено одну апеляційну скаргу від 15 липня 2026 року як дві окремі апеляційні скарги, що призвело до формування двох апеляційних проваджень та ухвалення щодо них різних процесуальних рішень.
Зокрема, заявник посилається на відсутність в електронних матеріалах справи ухвали про роз`єднання вимог апеляційної скарги та вважає, що за таких обставин визначення судді-доповідача і розгляд справи могли відбутися з порушенням встановленого законом порядку. На думку заявника, така процесуальна поведінка свідчить про можливе упереджене ставлення до нього та створює обґрунтовані, на його переконання, сумніви щодо здатності судді забезпечити справедливий і безсторонній розгляд його апеляційної скарги.
Також заявник вважає, що суддя фактично втрутилася у визначений ним предмет і спосіб апеляційного оскарження, на власний розсуд витлумачивши зміст його вимог, а допущені під час підготовки справи процесуальні дії, на його думку, можуть свідчити про відсутність об`єктивності та створювати для стороннього спостерігача сумніви у неупередженості судді.
Суд апеляційної інстанції враховує, що порядок вирішення заявленого відводу передбачено статтею 40 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи заяви про відвід, апеляційний суд при розгляді цієї заяви виходить з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї "процесуальної теореми" шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 "об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття".
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією.
Частиною 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що за наявності підстав, які визначені статтями 36-38 цього Кодексу, учасниками справи може бути заявлений відвід судді, або суддям, які беруть участь у колегіальному розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно із ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Отже, відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Апеляційний суд встановив, що мотиви для відводу судді, які заявник навів у заяві, фактично зводяться до незгоди із процесуальними рішеннями судді - доповідача Кушнір В.О., ухваленими під час вирішення питання щодо відповідності апеляційної скарги вимогам процесуального закону, а також до оцінки заявником порядку вчинення окремих дій Восьмим апеляційним адміністративним судом та працівниками апарату суду.
Водночас, на переконання апеляційного суду, незгода сторони з позицією суду, що викладена у судовому рішенні, висловлена думка судді щодо юридичних питань чи певних аспектів правового спору, у розумінні частини 4 статті 36 КАС України, не може слугувати підставою для відводу судді.
Твердження заявника про те, що постановлення суддею Кушнір В.О. ухвал від 30 липня 2026 року спрямоване на створення перешкод у реалізації права на апеляційне оскарження, є оціночним судженням заявника та ґрунтується на його незгоді із вчиненими суддею процесуальними діями.
Апеляційний суд встановив, що у заяві не наведено фактичних даних, які б вказували на особисту зацікавленість судді у результаті розгляду справи, на упереджене ставлення до однієї із сторін, конфлікт інтересів, порушення автоматизованого розподілу справи або на інші об`єктивні обставини, передбачені ст.36 КАС України.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, які викладені у заяві про відвід, не є підставою для задоволення відповідної заяви.
Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Кушнір В.О., не встановлено.
Відтак, суд апеляційної інстанції не встановив підстав, передбачених ст.ст.36, 37 КАС України, які б перешкоджали судді Кушнір В.О., брати участь у розгляді цієї справи, чи викликали б сумнів у неупередженості чи об`єктивності судді.
Згідно з ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, у зв`язку із висновком суду про необґрунтованість заявленого відводу судді Кушнір В.О. апеляційний суд дійшов висновку про необхідність передачі справи №380/5949/25 для визначення складу іншої колегії суддів, яка буде вирішувати питання про відвід вказаній судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 311, 321 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Відвід судді Кушнір Віталіни Олександрівни у справі №380/5949/25 визнати необґрунтованим.
Передати заяву представника позивача Касандяка В.В. про відвід судді Кушнір Віталіни Олександрівни в адміністративній справі №380/5949/25 для вирішення питання відводу іншому складу колегії суддів, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя В. О. Кушнір
судді Н. В. Ільчишин
С. П. Нос