ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
за результатами вирішення заяви про відвід суддів
08 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 380/5949/25 пров. № А/857/45643/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Валюха В.М.,
суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача Касандяка Володимира Васильовича про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №380/5949/25 (провадження №А/857/45643/26) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача Касандяк В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 у справі №380/5949/25 (провадження №А/857/45643/26) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії.
В поданій апеляційній скарзі позивач просив:
- визнати протиправною і скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області, про відмову позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років, прийнятого відповідачем у справі №380/5949/25 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області про відмову позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років, прийнятого відповідачем у справі №380/5949/25 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026;
- постановити окрему ухвалу про порушення службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області норм матеріального права, що передбачені у статтях 16, 48 Закону України "Про адміністративну процедуру" та статтях 12, 13, 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статтях 6, 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яку направити начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
- в окремій ухвалі навести конкретні вказівки начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області щодо порядку і способу відновлення порушених прав та законних інтересів ОСОБА_1 , на захист яких Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено рішення, що викладене у постанові від 09.06.2026 у справі №380/5949/25;
- в окремій ухвалі зобов`язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області провести службове розслідування з метою встановлення та притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у порушені прав та законних інтересів ОСОБА_1 на захист яких Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 09.06.2026 у справі №380/5949/25;
- в окремій ухвалі встановити начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області 10-ти денний строк для подання Восьмому апеляційному адміністративному суду відповіді про виконання вказівок суду та 30-ти денний строк про результати службового розслідування.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 про залишення заяви без задоволення у справі №380/5949/25 (провадження №А/857/45643/26) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу №380/5949/25 до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
01.10.2026 до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Касандяка В.В. про відвід колегії суддів у вказаній справі.
Заява обґрунтована тим, що 24.09.2026 сплинув встановлений законом процесуальний строк для розгляду і вирішення судом апеляційної інстанції вимог ОСОБА_1 , що викладені у прохальній частині апеляційної скарги від 13.08.2026. Втім, у матеріалах апеляційного провадження № А/857/45643/26 немає відомостей щодо постановлення колегією Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка діє у складі суддів Кушнір В.О., Носа С.П., Ільчишин Н.В., як ухвали про продовження строку розгляду справи № 380/5949/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2026, так і будь-якої іншої ухвали, постановленої за результатом розгляду будь-якого з клопотань апелянта, що викладені у прохальній частині апеляційної скарги від 13.08.2026. Отже, у ОСОБА_1 виникли небезпідставні побоювання того, що порушення припису, зазначеного у частині першій статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з боку суду апеляційної інстанції, який діє у складі суддів Кушнір В.О., Носа С.П., Ільчишин Н.В., чиниться умисно і з мотивів, що обумовлені прагненням (заінтересованістю) зазначеної колегії суддів продовжити, триваючу у часі, протиправну поведінку службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, якою завдається шкода правам та законним інтересам ОСОБА_1 , на захист яких ухвалене рішення суду апеляційної інстанції, що викладене у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 380/5949/25.
Заявник просить: - забезпечити право ОСОБА_1 на доступ до суду, що відповідає конвенційному критерію «суд встановлений законом», для чого постановити ухвалу про задоволення заяви позивача про відвід у справі № 380/5949/25 колегії Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі суддів Кушнір В.О., Носа С.П., Ільчишин Н.В.; - забезпечити право ОСОБА_1 на участь у судовому розгляді заяви про відвід колегії суддів, для чого постановити ухвалу про призначення судового засідання з викликом заінтересованих осіб, у якій (ухвалі) запропонувати судді-доповідачу Кушнір В.О. надати адміністративному суду особисті пояснення про причини, які спонукають колегію суддів порушувати вимоги припису, зазначеного у частині першій статті 309 КАС України та, відповідно, утримуватися від ухвалення відповідних судових рішень, за наслідком розгляду вимог апелянта, що викладені у прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 від 13.08.2026.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія суддів: головуючий суддя Кушнір В.О., судді Ільчишин Н.В., Нос С.П.) від 05.10.2026 відвід колегії суддів Кушнір В.О., Ільчишин Н.В., Носа С.П. у справі №380/5949/25 визнано необґрунтованим. Передано заяву представника позивача Касандяка В.В. про відвід колегії суддів Кушнір В.О., Ільчишин Н.В., Носа С.П. в адміністративній справі №380/5949/25 для вирішення питання відводу іншому складу колегії суддів, у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Згідно із протоколом передачі судової справи №380/5949/25 (провадження №А/857/45643/26) раніше визначеному складу суду від 08.10.2026 визначено склад колегії суддів для вирішення питання про відвід: головуючий суддя Валюх В.М., судді Бруновська Н.В., Хобор Р.Б.
За змістом частин четвертої, восьмої, одинадцятої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
З урахуванням наведеного, заяву про відвід колегії суддів вирішено в порядку письмового провадження, протягом двох робочих днів.
При цьому, з огляду на наведені заявником обґрунтування відводу, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, тому у задоволенні клопотання заявника про розгляд заяви про відвід суддів в судовому засіданні із заслуховуванням судді-доповідача, якій заявлено відвід, належить відмовити.
Заява про відвід не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Згідно із частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 37 КАС України врегульовані питання недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
За приписами частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Отже, мета відводу (самовідводу) судді - гарантувати безсторонність суду, запобігати упередженості судді під час розгляду справи.
Встановлена пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України підстава відводу судді означає не просто сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а обґрунтований сумнів. Не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді в розгляді справи виключається.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб`єктивної.
Норми національного права не розкривають змісту нормативної конструкції «неупередженість (безсторонність) судді».
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи, і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявник повинен довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Як указано в Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Практика ЄСПЛ свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) потрібно визначити окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованого сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти»).
У рішенні ЄСПЛ від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, нормами процесуального закону врегульовано, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно повинні бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Колегія суддів відхиляє доводи заявника про порушення строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2026 у справі №380/5949/25 (провадження №А/857/45643/26) та зазначає, що в розумінні приписів процесуального законодавства вказана обставина не є підставою для відводу суддів та не викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, ураховуючи також перебування судді-доповідача у відпустці та значне судове навантаження.
З урахуванням наведеного, зміст поданої заяви про відвід не свідчить про наявність підстав, визначених у пунктах 1-5 частини першої статті 36, статті 37 КАС України, для відводу суддів Кушнір В.О., Носа С.П., Ільчишин Н.В. від участі в апеляційному розгляді справи № 380/5949/25 (провадження №А/857/45643/26). Колегія суддів не встановила обставин, які могли б свідчити про існування підстав для відводу, тому у задоволенні поданої заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 321 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання представника позивача Касандяка Володимира Васильовича про розгляд заяви про відвід суддів в судовому засіданні із заслуховуванням судді-доповідача, якій заявлено відвід, - відмовити.
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №380/5949/25 (провадження №А/857/45643/26) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Валюх
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор