ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 жовтня 2026 року м. Львів Справа № 380/5949/25 пров. № А/857/45643/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кушнір В.О.,
суддів Ільчишин Н.В., Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові заяву представника позивача Касандяка В.В. про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №380/5949/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача Касандяк В.В. подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 у справі №380/5949/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії.
В поданій апеляційній скарзі позивач просив:
- визнати протиправною і скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2026 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області, про відмову позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років, прийнятого відповідачем у справі №380/5949/25 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026;
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області про відмову позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років, прийнятого відповідачем у справі №380/5949/25 на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026;
- постановити окрему ухвалу про порушення службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області норм матеріального права, що передбачені у ст.16, 48 Закону України "Про адміністративну процедуру" та ст.12, 13, 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", ст.ст. 6, 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яку направити начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
- в окремій ухвалі навести конкретні вказівки начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області щодо порядку і способу відновлення порушених прав та законних інтересів ОСОБА_1 , на захист яких Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено рішення, що викладене у постанові від 9.06.2026 у справі №380/5949/25;
- в окремій ухвалі зобов`язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області провести службове розслідування з метою встановлення та притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, винних у порушені прав та законних інтересів ОСОБА_1 на захист яких Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 9.06.2026 у справі №380/5949/25;
- в окремій ухвалі встановити начальнику Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області 10-ти денний строк для подання Восьмому апеляційному адміністративному суду відповіді про виконання вказівок суду та 30-ти денний строк про результати службового розслідування.
Ухвалою від 24 серпня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
01 жовтня 2026 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Касандяка В.В. про відвід колегії суддів у вказаній справі.
У зв`язку з перебуванням головуючого судді - Кушнір В.О. у відпустці в період з 17.09.2026 до 02.10.2026, заява розглянута 05.10.2026.
Зі змісту заяви встановлено, що заявник просить відвести колегію суддів у складі головуючого судді - Кушнір В.О., суддів - Ільчишин Н.В. та Носа С.П. посилаючись на обставини їх процесуальної поведінки під час розгляду апеляційної скарги, які, на його думку, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності складу суду під час розгляду апеляційної скарги. Заявник зокрема зазначає, що у зв`язку з тим, що розгляд апеляційної скарги затягується понад встановлений законодавством строк, то у нього виникають обґрунтовані сумніви у неупередженості колегії суддів.
Суд апеляційної інстанції враховує, що порядок вирішення заявленого відводу передбачено статтею 40 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Частиною 11 статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши доводи заяви про відвід, апеляційний суд при розгляді цієї заяви виходить з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї "процесуальної теореми" шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 "об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття".
Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією.
Частиною 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що за наявності підстав, які визначені статтями 36-38 цього Кодексу, учасниками справи може бути заявлений відвід судді, або суддям, які беруть участь у колегіальному розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно із ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Отже, відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Підставою для колегії суддів представник позивача зазначає, що колегією суддів умисно затягується розгляд справи, що викликає сумніви в неупередженості суддів.
Разом з тим, покликання у заяві на невчасний розгляд апеляційної скарги не є обставиною, яка може свідчити про неупередженість або необ`єктивність судді, а в разі її доведеності може свідчити про порушення судом норм процесуального права, з якими стаття 36 КАС України не пов`язує підстави для самовідводу чи відводу.
В заяві фактично викладено незгоду з процесуальними діями колегії, а також наведені в ній твердження містять переважно суб`єктивну оцінку процесуальних дій суду та власне тлумачення норм права представником позивача.
Проаналізувавши викладені в заяві представником позивача доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу колегії суддів Кушнір В.О., Ільчишин Н.В., Носа С.П. у даній справі. Зокрема, заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь вищезазначеної колегії суддів у розгляді даної справи відповідно до статті 36 КАС України, а обставини, на які посилається заявник і які, на його думку, можуть виключати участь судді у розгляді справи, пов`язані із суб`єктивним сприйняттям обставин, які є власними судженням представника позивача.
Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 30 червня 2020 року у справі №826/5426/16.
Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів - Кушнір В.О., Ільчишин Н.В., Носа С.П. не встановлено.
Відтак, суд апеляційної інстанції не встановив підстав, передбачених ст.ст.36, 37 КАС України, які б перешкоджали колегії суддів Кушнір В.О., Ільчишин Н.В., Носа С.П., брати участь у розгляді цієї справи, чи викликали б сумнів у неупередженості чи об`єктивності колегії суддів.
Згідно з ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, у зв`язку із висновком суду про необґрунтованість заявленого відводу колегії суддів Кушнір В.О., Ільчишин Н.В., Носа С.П. апеляційний суд дійшов висновку про необхідність передачі справи №380/5949/25 для визначення складу іншої колегії суддів, яка буде вирішувати питання про відвід вказаній судді.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 311, 321 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Відвід колегії суддів Кушнір В.О., Ільчишин Н.В., Носа С.П. у справі №380/5949/25 визнати необґрунтованим.
Передати заяву представника позивача Касандяка В.В. про відвід колегії суддів Кушнір В.О., Ільчишин Н.В., Носа С.П. в адміністративній справі №380/5949/25 для вирішення питання відводу іншому складу колегії суддів, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий суддя В. О. Кушнір
судді Н. В. Ільчишин
С. П. Нос